Расознавство, розділ антропології, що вивчає людські раси . Сучасне Р., спираючись на дані морфології і фізіології, генетики і молекулярної біології, розглядає проблеми класифікації рас, їх походження, розселення по земній кулі, розвитку і взаємодії у зв'язку з конкретною історією людських популяцій . Велике місце в Р. займає дослідження розмежувальних расових ознак, їх спадковості, залежності від природно-географічного і соціально-культурного довкілля, статевих відмінностей, вікової динаміки, географічних варіацій і епохальних змін. Найважливішими расовими ознаками є форма волос (звивистість і жорсткість) міра розвитку третинного волосяного покриву, забарвлення шкіри, волос і радужіни очей (див. Пігментація ), абсолютні розміри і багато особливостей будови лицьового скелета і м'яких частин лиця — очної області, носа і губ.(губернія) Для виділення дрібніших расових підрозділів (локальних рас) враховуються різні розміри мозкової частини черепа і їх процентні співвідношення, або індекси (див. Краніология ), а також середня довжина тіла (зростання). Все більше значення в Р. набуває аналізу мінливості різних одонтологичеських (див. Одонтологія ), дерматогліфічеських (див. Дерматогліфіка ), серологічних і ін. ознак з порівняно добре вивченою генетичною основою. Р. змикається з етнічною антропологією, яка, вивчаючи расовий склад народів світу, використовує антропологічний матеріал як історичне джерело і у свою чергу спирається на дані суспільних наук (археології, етнографії, мовознавства і ін.). Результати расоведчеських досліджень свідчать про єдність походження і біологічної рівноцінності всіх рас, спростовувавши людиноненависницькі концепції расизму .
