Радіочастотний кабель
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Радіочастотний кабель

Радіочастотний кабель, кабель, призначений для передачі радіо- і відеосигналів. Р. до. застосовують як фідера в пристроях антенних фідерів радіопередавачів, радіоприймачів і телевізійних приймачів, для міжблочних і внутрішньоблокових з'єднань в радіоелектронній апаратурі, ЕОМ(електронна обчислювальна машина) і т.д. По конструкції і взаємному має в своєму розпорядженні провідників Р. до. підрозділяють на коаксіальних і двопровідних. Найбільш поширені коаксіальні кабелі . Робочий діапазон довжин хвиль в таких Р. до. обмежений знизу критичною довжиною хвилі l кр (тобто l > l кр ), для якої справедливе співвідношення l кр » 0,5p( D + d ), де D — внутрішній діаметр зовнішнього провідника, d — зовнішній діаметр внутрішнього провідника. У СРСР випускаються коаксіальні Р. до. з D = 0,2—250 мм. Р. до. з D = 0,2 мм дозволяють передавати сигнали в сантиметровому діапазоні довжин хвиль, Р. до. з D = 250 мм — сигнали з частотою до 500 Мгц і потужністю в імпульсі до 1,25 Мвт.

загрузка...

  Окрім робочого діапазону довжин хвиль, найважливішими електричними характеристиками будь-якого Р. до. (фізичними властивостями ізолюючого діелектрика, що визначаються в основному, і геометрією кабелю), є його хвилевий опір, лінійна (розподілена) ємкість, коефіцієнт загасання, допустима передавана потужність, пробивна напруга. Маркіровка Р. до. дає інформацію про його основні властивості наприклад РК-75-4-11 означає: радіочастотний, коаксіальний, з хвилевим опором 75 ом, діаметром 4 мм, з суцільною поліетиленовою ізоляцією.

  Літ.: Ефімов І. Е., Радіочастотні лінії передачі, М., 1964; Белоруссов Н. І., Гроднев І. І., Радіочастотні кабелі, 3 видавництва, М., 1973.

  М. Ф. Попів.