Пігментні клітки, хроматофори, клітки тіла хребетних тварин і людини, забарвлені речовини, що містять в цитоплазмі, — пігменти ; обумовлюють забарвлення покривів організмів і деяких внутрішніх органів. Основні типи П. к.: меланоцити і меланофори що містять в органелах — меланосомах — різні модифікації меланіну (від жовтого до майже чорного кольору); ксантофори, що містять каротиноїди, флавіни і птерідіни (від жовтого до червоного кольору), локалізовані в органелах, — птеріносомах — або у вигляді крапель в цитоплазмі; ірідоцити, або гуанофори, що містять кристали гуанідину, що обумовлюють блискуче сріблясте або золотисте забарвлення.
Макрофаги, що поглинають пігментні зерна тих, що розпадаються П. до., можуть імітувати П.. Забарвлення тіла риб, земноводних і плазуючих обумовлена комбінаціями П. до. всілякої форми і розмірів, розташованих в їх шкірі. Забарвлення тіла птиць і ссавців залежить головним чином від пігментації пір'я і волосся, якому у міру їх зростання віддають свій пігмент П. до., розташовані в їх сосочках.
П. до. виникають в процесі зародкового розвитку організму з нервових валиків, розташованих на кордоні нервової пластинки і ектодерми; їх фарбування і освіта ними всіляких малюнків залежать від ряду умов; серед них важливу роль грають взаємини тих, що розвиваються П. до. як один з одним, так і з навколишніми тканинами, особливо з епідермісом. В ряду тварин (багато риб, земноводних деякі плазуни, наприклад хамелеони) пігментні гранули здатні мігрувати у відростки П. до. або накопичуватися довкола ядра, що дозволяє тваринним швидко міняти забарвлення, пристосовуючись до довкілля. Пристосовна зміна забарвлення і її малюнка відбувається за участю нервової системи під впливом зорових роздратувань і гормонів гіпофіза, щитовидної залози і епіфізу.
Літ.: Проссер Л., Браун Ф., Порівняльна фізіологія тварин, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1967, с. 566—600; Bagnara J. Т., Cytology and cytophysiology of nonmelanophore pigment cells, «International Review of Cytology», 1966, v. 20, р. 173—205.
