Північно-кавказька Радянська Республіка, проголошена 1-м-коду з'їздом Рад Північного Кавказу в Екатерінодаре (Краснодар) 7 липня 1918, по доповіді Надзвичайного комісара Півдня Росії Р. До. Орджонікідзе. Заснована для зміцнення Сов. власті і об'єднання сил трудящих в роки Громадянської війни і військової інтервенції 1918—20. Об'єднувала Кубано-чорноморську радянську республіку, Терськую радянську республіку, Ставропольську радянську республіку, входила в РРФСР. З'їзд Рад Північного Кавказу ухвалив резолюцію про проведення в життя декретів уряду РРФСР, створення боєздатної армії, про надання продовольчої допомоги центральним районам країни, посилення боротьби з внутрішньою контрреволюцією; вибрав ЦВК(Центральний виконавський комітет) З.-К. с. р. (голова більшовик А. І. Рубін), який створив Реввоєнраду Північного Кавказу. Наступ білогвардійських військ Деникіна на Кубань і Ставрополье, куркульські заколоти на Тереку, опір есерів і меншовиків зміцненню диктатури пролетаріату погіршили положення З.-К. с. р. Із заняттям денікінцями Екатерінодара (17 серпня 1918) ЦВК(Центральний виконавський комітет) З.-К. с. р. переїхав в П'ятигорськ. 21 жовтня 1918 за наказом авантюриста Сорокина, що командував радянськими військами Північного Кавказу, були розстріляні керівники З.-К. с. р. Рубін, В. Крайній (М. І. Шнейдерман) — голова Північно-кавказького краєвого комітету РКП (б) і ін. 28 жовтня 1918 в станиці Невінномисськой відбувся 2-й, Надзвичайний з'їзд Рад Північного Кавказу. Він утворив ЦВК(Центральний виконавський комітет) З.-К. с. р. Із захватом до кінця 1918 білогвардійцями значної частини республіки З.-К. с. р. припинив існування. У грудня 1918 Презідіум ВЦИК прийняв постанову про скасування З.-К. с. р.
Літ.: Боротьба за Радянську владу на Кубані в 1917—1920 рр. (Сб. документів і матеріалів), Краснодар, 1957; Розгін І., Орджонікідзе і Корів і боротьба за владу Рад на Північному Кавказі. 1917—1920 рр., М., 1941; Етенко Л. А., Більшовицькі організації Дону і Північного Кавказу в боротьбі за владу Рад Ростов н/Д., 1972.
