Кубано-чорноморська радянська республіка, радянська республіка, що існувала з 30 травня по 6 липня 1918; була утворена з Кубанської і Чорноморської радянських республік в цілях об'єднання сил для боротьби з іноземними інтервентами і білогвардійцями. До моменту створення До.-Ч. с. р. відбувалося зміцнення Радянської влади на Північному Кавказі і Доні: утворилися Донська, Ставропольська і Терськая радянські республіки. У березні на з'їзді Рад Чорноморській губернії в Туапсе була проголошена Чорноморська, а в квітні на з'їзді Рад Кубанської області в Екатерінодаре (нині Краснодар) — Кубанська радянська республіка, які увійшли до складу РРФСР. Услід за цим 3-й Надзвичайний з'їзд Рад Кубані і Черноморья за участю делегатів фронту (Екатерінодар, 27—30 травня 1918), проходівший під керівництвом надзвичайного комісара півдня Росії Р. До. Орджонікідзе, постановив злити Кубанську і Чорноморську республіки в єдину республіку у складі РРФСР, вибрав її ЦВК(Центральний виконавський комітет) (27 більшовиків і 17 «лівих» есерів), яка утворила СНК(Рада Народних Комісарів) До.-Ч. с. р. (голова Я. Ст Полуян). В умовах настання Добровольчої армії генерала А. І. Деникіна з району Мечетінськая — Кагальник на Кубань (почалося 23 червня 1918) що зібрався в Екатерінодаре 1-й з'їзд Рад Північного Кавказу (5—7 липня 1918) постановив по доповіді Г. К. Орджоникідзе об'єднати Кубано-чорноморську, Терськую і Ставропольську радянські республіки в єдину Північно-кавказьку радянську республіку у складі РРФСР.
