Північно-кавказький науковий центр вищої школи
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Північно-кавказький науковий центр вищої школи

Північно-кавказький науковий центр вищої школи (СЬКНЦ) міністерств вищої і середньої спеціальної освіти СРСР і РРФСР. Перше в СРСР регіональне об'єднання наукових установ на базі вищої школи, створене в 1969 постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про розвиток наукових установ в окремих економічних районах РРФСР». Основні завдання СЬКНЦ — організація фундаментальних досліджень по природних і суспільних науках розробка наукових проблем, пов'язаних з прискореним розвитком економіки і продуктивних сил Північного Кавказу, підготовка наукових кадрів, координація наукових досліджень вузів і наукових установ міністерств і відомств. Принцип роботи СЬКНЦ — єдність наукових досліджень, учбового процесу і підготовки фахівців. Головні напрями діяльності — горно-геологічні і химіко-біологічні дослідження; проблеми фізики твердого тіла, механіки суцільного середовища кібернетики; комплексне вивчення природних ресурсів; питання історії і культури народів Північного Кавказу. Керівний орган — рада ректорів вузів і директорів наукових установ. Науково-методична і науково-організаційна робота здійснюється через систему відділень по галузях наук, проблемних комісій і наукових рад. СЬКНЦ об'єднує (1975) 6 НДІ(науково-дослідний інститут), 8 проблемних і 20 галузевих лабораторій, обчислювальний центр, конструкторське бюро, у тому числі при Ростовському університеті — НДІ(науково-дослідний інститут) фізики (1970), фізичної і органічної хімії (1970), нейрокібернетики (1971), механіки і прикладної математики (1972), біології (1935), при Таганрозькому радіотехнічному інституті — НДІ(науково-дослідний інститут) однорідних мікроелектронних обчислювальних структур (1973). Є патентно-ліцензійні служби, бюро економічного аналізу, дослідно-виробничі підрозділи. СЬКНЦ координує (1975) наукова діяльність 44 вузів і 63 науково-дослідних установ Ростовської області, Краснодарського і Ставропольського країв, Чечено-інгушської АССР, Северо-осетінськой АССР, Кабардино-балкарською АССР і Дагестанською АССР. Серед науковців НДІ(науково-дослідний інститут) і вузів 1 академік, 4 член-кореспонденти АН(Академія наук) СРСР, 7 членів галузевих академій наук СРСР, близько 780 докторів і близько 9 тис. кандидатів наук. СЬКНЦ працює по координаційних планах у контакті з АН(Академія наук) СРСР і іншими науковими установами. У 1974 ученими центру отримано 278 авторських свідоцтв, 20 патентів, економічний ефект від впровадження досліджень у виробництво склав 59 млн. крб. Наукові кадри готуються в аспірантурах вузів (2,8 тис. чіл. у 1975), а також шляхом стажування, дослідницької практики в провідних вузах і НДІ(науково-дослідний інститут). Практикується научно-ісследовательськая робота студентів; на базі Таганрозького радіотехнічного інституту створений учбово-науково-виробничий комплекс (вуз — НДІ(науково-дослідний інститут) — КБ(конструкторське бюро) — дослідне виробництво). СЬКНЦ видає (з 1973) «Вісті» в трьох серіях (суспільних, природних, технічних наук).

  Літ.: Жданов Ю. А., Регіональний науковий центр, в збірці: Майбутнє науки. Міжнародний щорічник, ст 6, М., 1973; Висока наука вищої школи, «Знання — сила», 1975 № 4.

  Ю. С. Колісників.