Південноросійська організація «Народної волі»
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Південноросійська організація «Народної волі»

Південноросійська організація «Народної волі», революційна народницька організація 1885—86. Виникненню її передувала діяльність Би. Д. Оржіха по об'єднанню народовольчеських груп Харкова, Одеси, Ростова-на-Дону, Екатерінослава і інших міст Півдня Росії. Організація оформилася на з'їзді представників народовольчеських кружків в Екатерінославе (вересень 1885), в роботі якого, окрім Оржіха, брали участь Ст Р. Богораз, Л. Я. Штернберг, А. Н. Шехтер, Ф. І. Ясевіч і ін. На з'їзді було вирішено об'єднати місцеві народовольчеськие групи в єдину організацію, відновити терористичну діяльність і видання газети «Народна воля», встановити зв'язки із закордонним центром «Народної волі» (див. Еміграція революційна ). До складу керівного центру організації увійшли Оржіх, Богораз, Штернберг, А. Л. Гаусман, М. А. Кроль і ін. Були створені підпільні друкарні в Таганрозі і Ковочеркасське, в яких віддрукований 11—12-й (останній) номер «Народної волі». Програма організації викладена в брошурі Богораза «Боротьба суспільних сил в Росії» (1886). У грудні 1885 Оржіх встановив зв'язки з народовольчеськимі кухлями Петербургу, Москви і інших міст Північної Росії. Остаточному об'єднанню перешкодили ті, що почалися в січні 1886 арештів, проте Богоразу удалося організувати нелегальну друкарню в Тулі і випустити 3-й (останній) номер «Листка “Народної волі”». Арешт Богораза 9 грудня 1886 завершив розгром організації. 7 членів Ю. о. були засуджені судом Особливої присутності Правітельствующего сенату (т.з. «Донський процес» 8—9 грудня 1887) до різних термінів каторги. Більшість останніх заслані в адміністративному порядку до Східного Сибіру. Ю. о. була останньою спробою відновити всеросійську організацію «Народної волі» .

загрузка...

  Літ.: Народовольці після 1 березня 1881 р., М., 1928; Оржіх Би. Д., В рядах «Народною воля», в збірці: Народовольці, М., 1931; Троїцкий Н. А., «Народна воля» перед царським судом. 1880—1891 рр., [Саратов], 1971; Сенченко І. А., Революціонери Росії на Сахалінській каторзі, Південно-Сахалінськ, 1963.

О. А. Сайкин.