Прямовисна лінія, лінія, яка в кожній даній точці простору збігається з напрямом сили тягарю в цій крапці. Напрям О. л. збігається з напрямом нитці з вільно підвішеним до неї вантажем (див. Схил ). Це напрям усюди перпендикулярно до уровенним поверхонь потенціалу сили тяжіння. Уровенниє поверхні Землі із-за її сфероїдічності і неправильного внутрішнього будови не паралельні між собою. Тому нескінченно малі послідовні відрізки О. л. як нормалі до нескінченно близьких уровенним поверхонь Землі утворюють криву двоякої кривизни, яка називається силовою лінією гравітаційного поля Землі . Іншими словами, О. л. у даній крапці є дотичною до силової лінії в цій крапці.
Напрям О. л. у даній крапці земній поверхні відносно плоскості земного екватора і початкового меридіана може бути знайдено визначенням широти і довготи цієї крапки з астрономічних спостережень. Вивчення напрямів О. л. і її відхилень від нормалі до поверхні земного еліпсоїда в різних точках земної поверхні дозволяє визначити фігуру і розміри Землі, а також отримати непрямі дані про її внутрішню будову (див. Відхилення схилу ). Напрям О. л. міняється унаслідок перерозподілу мас усередині Землі і на її поверхні. Під впливом тяжіння Місяця і Сонця О. л. випробовує періодичні коливання, що доходять до 0,025².
