Пропорції тіла людини, співвідношення проекційних розмірів людського тіла і окремих його частин. З їх допомогою можна визначити і форму тіла, що важливе при оцінці фізичного розвитку людини. Спроби встановити закономірності П. т., тобто знайти залежність різних частин тіла від одного якого-небудь розміру, прийнятого за початковий, робилися ще в старовині скульпторами і художниками Давнього Єгипту, Греції і Риму, що прагнули відтворити ідеального типа людського тіла (див. Канон ). У сучасній антропології при характеристиці П. т. широко використовуються різні індекси. У морфології людини широкого поширення набула, наприклад, схема П. т., що враховує довжину корпусу, ніжніх кінцівок і ширину плечей. Для виділення типів П. т. обчислюють відношення поперечного діаметру (ширина) плечей і довжини кінцівок до повної довжини тіла (зростанню) і по співвідношеннях цих розмірів встановлюються три типи пропорцій — доліхоморфний, брахіморфний і мезоморфний. Доліхоморфному типові властивий вузький і короткий тулуб при відносно довгих кінцівках, брахіморфному — широкий і довгий тулуб при відносно коротких кінцівках, мезоморфний тип займає проміжне положення між доліхо- і брахіморфним. Характеристика пропорцій виробляється по спеціальних таблицях, розроблених для певних груп населення (половозрастним, етнотерріторіальним і ін.). Ці таблиці побудовані з врахуванням реальних закономірностей мінливості і залежностей тих розмірів тіла, які не враховуються індексами, і, зокрема, виходять з принципу непропорційної (гетероморфною) мінливості. При побудові таблиць використовуються прийоми кореляційного (див. Кореляція ) і регресійного (див. Регресія ) аналізу (див. також Біометрія,Варіаційна статистика ). Діти в порівнянні з дорослими характеризуються відносною коротконогостью, довшим тулубом і крупною головою. В порівнянні з чоловіками жінкам властива велика ширина тазу і менша ширина плечей по відношенню до довжини тіла. Виявлені також етнотерріторіальниє групові відмінності в пропорціях тіла: брахіморфний тип, наприклад, властивий ескімосам, доліхоморфний — високорослим варіантам негроїдної раси.
Літ.: Бунак Ст Ст, Досвід типології пропорцій тіла і стандартизації головних антропометричних розмірів, «Уч. зап.(західний) МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова)», 1937, ст 10: Башкирів П. Н., Вчення про фізичний розвиток людини, М., 1962.
