Прогноз погоди, науково обгрунтоване припущення про майбутні зміни погоди, складене на основі аналізу розвитку великомасштабних атмосферних процесів.
П. п. діляться на короткострокових (від декількох годинників до 1—2 сут ), довгострокових малій завчасності> (3—10 сут ), довгострокові великій завчасності (на місяць і більш). П. п. складаються для територій (область, край країна, акваторії Морея і т.п.), а також окремих населених пунктів, аеропортів, авіатрас, автомобільних і ж.-д.(железнодорожний) магістралей і т.п.
П. п. підрозділяються на спеціалізованих, призначених для різних галузей народного господарства, і загального користування — для населення. До перших відносяться також запобігання про небезпечні явища погоди (циклони, грози, тумани, завірюхи, сильні вітри, запорошені бурі, заморожування і ін.) які можуть викликати скрути в роботі окремих галузей народного господарства або заподіяти збиток, а також загрожувати безпеці населення. У короткострокових П. п. і запобіганнях очікувані умови погоди вказуються детальніше, ніж в довгострокових. Так, наприклад, в П. п. для авіації повідомляються очікувані умови погоди на висоті польоту літака (вигляд і кількість хмарності, напрям і швидкість вітру, температура повітря, наявність таких небезпечних явищ, як бовтанка, обмерзання, грозові розряди) і в аеропорту посадки (висота хмарності і видимість, напрям і швидкість вітру, температура повітря).
В довгострокових П. п. малої завчасності характер погоди на майбутній період описується в загальнішому вигляді: переважання ясної або хмарної погоди, можливість випадання опадів, межі денних і нічних температур, різкі зміни погоди, переважаючий напрям і швидкість вітру. П. п. на місяць містять знак і величину відхилення середньої місячної температури і опадів від норми, а також вказівки періодів найбільш істотних змін погоди: похолодань і потеплінь, переходів від сухої до непогідної погоди і т.п. Окрім місячних прогнозів, в СРСР існують П. п. на т.з. природні синоптичні сезони з середньою тривалістю кожного близько 2 мес, в яких дається загальна характеристика температури і опадів.
П. п. складаються методами синоптичній метеорології . Для цієї мети за даними спостережень метеорологічних і аерологічних станцій готують синоптичні карти погоди для різних рівнів атмосфери від земної поверхні до висоти 30 км. Широко використовується також інформація, що отримується від метеорологічних супутників. Аналіз цього матеріалу дозволяє виявити на картах погоди крупні атмосферні утворення: повітряні маси, що розділяють їх фронти атмосферні, циклони і антициклони і пр., з рухом і еволюцією яких зв'язані основні зміни погоди. Все зростаюче вживання знаходять чисельні методи, рівняння гидротермодінаміки атмосфери і температури, що дозволяють вирішувати на ЕОМ(електронна обчислювальна машина), на різних рівнях атмосфери, а також розраховувати кількості опадів на декілька діб вперед.
Всі ці методи дають уявлення про загальний фон погоди, який деталізує прогнозистом для місцевих умов. У довгострокових П. п. використовуються різного роду статистичні зв'язки між минулим і майбутнім розвитком атмосферних процесів і станом погоди.
Точність всіх П. п. в межах періоду, на який вони складаються, убуває з часом. Основою для оцінки практичної придатності якого-небудь методу складання П. п. служить порівняння їх вдалої з вдалою інерційних прогнозів, що передбачають збереження існуючого характеру погоди на період прогнозу. В середньому з 100 короткострокових П. п. або довгострокових прогнозів малої завчасності виправдовуються більше 80 прогнозів. Основна причина найбільш крупних помилок — неточності в розрахунках баричного поля, напряму і швидкості переміщення циклонів і атмосферних фронтів, а також їх еволюції; ці помилки обумовлені недосконалістю вживаних методів, відсутністю достатньої інформації з океанів і малонаселених територій, в особливості ж з високих шарів атмосфери. Вживання чисельних методів П. п. обмежене тим, що для їх здійснення необхідні швидкодіючі ЕОМ(електронна обчислювальна машина), здатні зберігати сотні мільйонів слів інформації і обробляти її з швидкістю в декілька сотень мільйонів операцій в сек. Методи довгострокових П. п. великої завчасності знаходяться ще в стані розробки, а самі прогнози не володіють потрібною якістю. Досить точний довготривалий П. п. — одне з важких завдань сучасної науки.
Літ.: Юдін М. І., Нові методи і проблеми короткострокового прогнозу погоди, Л.. 1963; Марчук Р. І., Чисельні методи в прогнозі погоди, Л., 1967; 3верев А. С., Синоптична метеорологія, Л., 1957; Керівництво по місячних прогнозах погоди, Л., 1972.
