Синоптичні карти, карти погоди, географічні карти, на які цифрами і умовними знаками наносять дані одночасних спостережень за погодою. З багатьох видів С. до., вживаних для прогнозування погоди і вивчення атмосферних процесів, найбільш важливими і поширеними є приземні С. до. з даними метеорологічних спостережень, що характеризують погоду в поверхні землі, і висотні С. до., на яких наносяться дані аерологічних спостережень, що характеризують розподіл метеорологічних елементів на певних рівнях або в деяких шарах вільної атмосфери.
Залежно від призначення як основа для С. до. використовують бланкові карти різних масштабів і проекцій. У службі погоди СРСР найбільш споживані масштаби 1: 30000000 для С. до. Північної і Південної півкуль, 1:15000000 для території СРСР, суміжних країн і омиваючих частин океанів, 1: 5000000 і 1: 2500000 для частин території країни.
Відомості кожної метеорологічної станції про погоду наносять на С. до. за встановленими схемами, обов'язковими для всіх установ служби погоди. На мал. 1 дана схема розміщення окремих метеорологічних елементів і явищ погоди на приземній С. к.: кружком позначається місце розташування пункту спостереження, усередині цього кружка (N) показується міра закриття піднебіння хмарами ( — суцільна хмарність, — половина піднебіння закрита хмарами і т. п.); C H , C M , C L — форма хмар верхнього, середнього і нижнього ярусів; N h — кількість низьких хмар, h — їх висота; TT — температура повітря в цілих градусах З, T d T d — температура точки роси; WW — погода в строк спостереження; VV — дальність видимості, РРР — атмосферний тиск в десятках, одиницях і десятих долях мб , pp — його зміна за останніх 3 ч , а — характеристика зміни тиску повітря, dd — напрям і ff — швидкість вітру. На мал. 2 даний приклад нанесення на С. до. даних про погоду однієї метеостанції, з якого виходить, що хмарами покрито все піднебіння, висота нижньої підстави їх 150 м-код , а кількість 7 балів, температура повітря — 7 °С; точка роси — 9 °С, в строк і між термінами спостереженні сніг, видимість 2 км. тиск повітря 1008,5 мб , а його зміна за 3 години 2,6 мб , вітер північний — північно-західний 12 м/сек . На мал. 3 дана схема розташування даних спостережень на картах абсолютної баричної топографії, причому h n h n h n — висота ізобарічеськой поверхні; T n T n — температура повітря, D n D n — дефіцит точки роси, d n d n — напрям вітру, f n f n — швидкість вітру. На мал. 4 — приклад нанесення цих даних для рівня 500 мб , тут висота ізобарічеськой поверхні 525 геопотенціальних декаметрів, температура повітря — 34°С, точка роси — 38°С, вітер південний 35 м/сек .
Після нанесення даних С. до. аналізуються: на приземних картах проводять фронти і ізобари, виділяють зеленим кольором зони випадання опадів, жовтим кольором райони, зайняті туманами, і т. п.; на висотних С. до. проводять лінії рівних значень геопотенціалу — ізогипси, ізотерми, а також лінії рівних змін цих елементів за добу (ізаллогипси, ізалотерми) і т. п. Представлені Приземна карта погоди і Карта абсолютної баричної топографії поверхні 500 мб за спостереженнями о 03 годині 6 січня 1975. Приземна С. до. характеризує розташування областей високого — антициклонів (В) і низького — циклонів (Н) атмосферного тиску на рівні моря, повітряних мас і що розділяють їх атмосферних фронтів, повітряних течій в поверхні землі, зон хмарності, опадів і інших явищ погоди. Представлена висотна С. до. характеризує поле тиску, температури і повітряних потоків на висоті, близькій до 5 км. .
Складають також та інші С. до., на яких наносять значення 1—2 метеорологічних елементів: наприклад, висоти снігового покриву максимальної і мінімальної температури повітря, кількості випавших опадів, висоти тропопаузи і температури на цій висоті, розташування струминного перебігу і т. п.
Окрім С. до., на яких наносять дані про погоду на певний термін спостереження, в службі погода складається також прогностичні карти (приземні і висотні), на яких зображається очікуване поле тиску, температури повітря, опадів і інших явищ погоди через 12, 24, 48 годинника і більш, а також від декількох діб до сезону.
Літ.: Повчання по службі прогнозів, ч. 1—2, Л., 1974.
