Пептизація
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Пептизація

Пептизація, мимовільний розпад агрегатів (грудочок, пластівців, згустків), утворених скупченням злиплих колоїдних часток, на агрегати менших розмірів або окремі первинні частки. Особливо наочна П. драглистих опадів (коагелів), що виникають унаслідок коагуляції золів і високодисперсних суспензій. При П. відбувається «колоїдне розчинення» осаду — з коагулята знов утворюється зол. Зовнішня схожість цього явища з розчиненням білків, розщеплених ферментом пепсином, визначило походження терміну. П. можна спостерігати при підвищенні температури, видаленні реагентів (див. Коагулянти ), що коагулюють, промиванням осаду. Найбільш характерна П. при введенні в дисперсійне середовище пептизаторів — речовин, сприяючих дезагрегуванню, тобто роз'єднанню злиплих часток. Пептизаторами можуть бути електроліти і поверхнево-активні речовини, що викликають ліофілізацію (див. Ліофільность і ліофобность ) поверхні часток дисперсної фази . Так, П. гелю гідроокису залоза у водному середовищі можлива при додаванні невеликих кількостей хлорного заліза, а каолін пептизується гуміновимі кислотами. Перемішування зазвичай прискорює П. Процесси рекристалізації і коалесценції, які часто протікають в колоїдних осіданнях при старінні, перешкоджають П., оскільки приводять до зрощення часток. Утруднена також П. опадів, що випали при коагуляції золів полівалентними іонами і поліелектролітамі .

загрузка...

  П. використовують для здобуття рідких дисперсних систем з порошків або паст в хімічній і харчовій технології. Важлива роль належить П. в сукупності процесів, що визначають миюча дія, формування і руйнування різних дисперсних структур . Інколи П. шкідлива, наприклад при водоочистці, освітленні вин і ін.

  Л. А. Шиц.