Пептизація, мимовільний розпад агрегатів (грудочок, пластівців, згустків), утворених скупченням злиплих колоїдних часток, на агрегати менших розмірів або окремі первинні частки. Особливо наочна П. драглистих опадів (коагелів), що виникають унаслідок коагуляції золів і високодисперсних суспензій. При П. відбувається «колоїдне розчинення» осаду — з коагулята знов утворюється зол. Зовнішня схожість цього явища з розчиненням білків, розщеплених ферментом пепсином, визначило походження терміну. П. можна спостерігати при підвищенні температури, видаленні реагентів (див. Коагулянти ), що коагулюють, промиванням осаду. Найбільш характерна П. при введенні в дисперсійне середовище пептизаторів — речовин, сприяючих дезагрегуванню, тобто роз'єднанню злиплих часток. Пептизаторами можуть бути електроліти і поверхнево-активні речовини, що викликають ліофілізацію (див. Ліофільность і ліофобность ) поверхні часток дисперсної фази . Так, П. гелю гідроокису залоза у водному середовищі можлива при додаванні невеликих кількостей хлорного заліза, а каолін пептизується гуміновимі кислотами. Перемішування зазвичай прискорює П. Процесси рекристалізації і коалесценції, які часто протікають в колоїдних осіданнях при старінні, перешкоджають П., оскільки приводять до зрощення часток. Утруднена також П. опадів, що випали при коагуляції золів полівалентними іонами і поліелектролітамі .
П. використовують для здобуття рідких дисперсних систем з порошків або паст в хімічній і харчовій технології. Важлива роль належить П. в сукупності процесів, що визначають миюча дія, формування і руйнування різних дисперсних структур . Інколи П. шкідлива, наприклад при водоочистці, освітленні вин і ін.
