Пенза
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Пенза

Пенза, місто, центр Пензенської області РРФСР. Розташований на р. Сура (приплив Волги). Вузол же.-д.(железнодорожний) ліній (на Куйбишев, Казань, Ряжськ, Ртіщево) і автодоріг. 414 тис. жителів в 1974 (60 тис. в 1897; 80 тис. в 1923; 160 тис. в 1939; 255 тис. в 1959; 374 тис. в 1970). Місто ділиться на 3 райони.

  Заснований в 1663 як сторожовий пункт на південно-східній околиці Російської держави; піддавався нападам кримських татар і ногайців. У вересні 1670 узятий загонами С. Т. Разіна . З 1719 центр Пензенської провінції у складі Казанської губернії; у 1723 заснований городовий магістрат (до 1866). У серпні 1774 через П. пройшла армія Е. І. Пугачова . З грудня 1780 центр наміснитцтва, перетвореного в 1796 в губернію. У 1797—1801 місто повіту Саратовській губернії, з 1801 губернське місто. У 2-ій половині 19 ст в П. стали виникати фабрики і заводи (до 1913 було 116 дрібних промислових підприємств із загальним числом робітників понад 3600). У 1874 через П. пройшла залізниця Сизрано-вяземськая, а в 1895 побудована залізниця П.— Рузаєвка. Перші марксистські кухлі виникли в 1894 (засновники — Г. Ельшин і Н. Добронравов). На початку 1905 оформилася Пензенська група РСДРП. Радянська влада встановлена 21 грудня 1917 (3 січня 1918). У 1928—30 центр Пензенського округу краю Средне-волжського, з 4 лютого 1939 — обласний центр.(центральний)

  За роки соціалістичного будівництва П. з торгівельного міста перетворилася на крупний промисловий і культурний центр.(центральний)

  П.— крупний центр машинобудування СРСР, розвинені легка і харчова промисловість, виробництво будматеріалів. На долю П. доводиться більше 40% промисловою продукції області. У машинобудуванні загальносоюзне значення мають заводи «Пензхиммаш», дезхимоборудованія, а також заводи текстильного машинобудування «Пензтекстільмаш», «Пензмаш». Працюють заводи: компресорний, дизельний, комунального машинобудування, механічний (холодильники). Важливе значення має виробництво арматури і запчастин для різних галузей господарства (заводи «Тяжпромарматура», «Автозапчастина»). Особливе місце займає приладобудування (заводи «Счетмаш» обчислювально-електронних машин, точної електромеханіки, вартовий). Виробляються велосипеди і мотовелосипеди, піаніно. Паперова і деревообробна промисловість (фабрика «Маяк революції» випускає вищі сорти паперу; деревообробний комбінат). Легка промисловість представлена швацькою (фабрика ним. Клары Цеткин) і трикотажною галузями. Підприємства харчової промисловості — м'ясокомбінат, макаронна і кондитерська фабрики, млинарський, маслосироробний заводи. Є завод медичних препаратів.

  В П.— політехнічний, інженерно-будівельний, з.-х.(сільськогосподарський), педагогічний інститути, завод-втуз, факультет Всесоюзного заочного фінансово-економічного інституту, 13 середніх спеціальних учбових закладів. Всесоюзний науково-дослідний і проектно-технологічний інститут хімічного машинобудування, науково-дослідний експеріментально-конструкторський інститут прядильного машинобудування. Театри: драми, ляльок; цирк. Краєзнавчий музей, музей народної творчості (з 1975), картинна галерея ним. К. А. Савіцкого. Ботанічний сад.

  В П. жив, вчився і почав свою літературну діяльність Ст Р. Белінський, в 1855—1863 викладав в гімназії батько В. І. Леніна — І. Н. Ульянов (у місті — музей-читальня його імені).

  Літ.: Дворянов Ф. М., Савін О. М., Пенза. Путівник, 2 видавництва, Пенза, 1972; Петров С. П., Пам'ятні місця Пензи, Пенза, 1963.