Пенітенціарні системи (від латів.(латинський) poenitentia — розкаяння), в капіталістичних державах порядок відбуття кримінального покарання у вигляді позбавлення волі. Вперше найбільш розроблена П. с. виникла в 18 ст в США в штаті Пенсільванія (так звана Пенсільванська система). Вона грунтувалася на одиночному висновку, сполученому з релігійною дією на засуджених, виключала яке-небудь їх спілкування із зовнішнім світом. К. Маркс охарактеризував цю П. с. як «... ізолювання людини від зовнішнього світу і насильницьке занурення його в глибоку душевну самоту, з'єднання юридичного покарання з теологічним мучительством...» (Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 2, с. 203).
На початку 19 ст в США в р. Оберн склалася Обернськая система, яка передбачала роз'єднання засуджених лише на нічний час, але наказувала дотримання абсолютного мовчання вдень в час спільної роботи, їди і т. д.
В сучасних розвинених буржуазних країнах діє так звана прогресивна система відбуття покарання, при якій термін покарання розбивається на декілька етапів з різними умовами вмісту — від суворіших до більш пільговим (з точки зору ізоляції, надання побачень з родичами і т. д.). Зміна умов залежить повністю від розсуду тюремної адміністрації. Ета система, яка вперше склалася у Великобританії в середині 19 ст, відмовившись від крайнощів колишніх П. с., зберегла багато їх атрибутів, додавши системі висновку в цілому зовні гуманні і ліберальні форми, що відповідають принципам буржуазної демократії. У капіталістичних країнах існує декілька типів прогресивної системи відбуття покарання (англійська, ірландська, французька і т. д.). Всі вони передбачають 3—5 етапів відбуття покарання: одіночноє висновок, роз'єднання засуджених на нічний час, перехідний період, коли допускається робота засуджених по найму поза в'язницею, і, нарешті, - умовне або умовно-дострокове звільнення від покарання.
Різновидом прогресивною П. с. є система реформаторієв, що призначаються для засуджених у віці від 16 до 30 років, яким призначений судом лише вигляд покарання (без точного терміну). Адміністрації реформаторія надається право містити засудженого аж до виправлення, але не більш за термін покарання, передбаченого законом за даний злочин.
Не дивлячись на зовні гуманний характер, прогресивна П. с., як і вся буржуазна система покарання, направлена на приниження гідності людини, не ставить перед собою завдань перевиховання засуджених, підготовки їх до життя на волі.
