Паулі Вольфганг
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Паулі Вольфганг

Паулі (Pauli) Вольфганг (25.4.1900, Відень, — 15.12.1958, Цюріх), швейцарський фізик-теоретик, автор класичних робіт по квантовій механіці . Закінчив університет в Мюнхені (1921). У 1921—22 був асистентом у М. Борна в Геттінгене, в 1922—23 — в Н. Бору в Копенгагені. У 1923 доцент університету в Гамбурзі, в 1928 професор Вищого технічного училища в Цюріху. У 1940—46 запрошений професор в інституті фундаментальних досліджень в Прінстоне (США). Ще студентом П. опублікував 2 роботи по теорії гравітації, а потім — монографію, що стала класичною, по теорії відносності (1921). Робота по поясненню аномального Зеемана ефекту привела П. до формулюванню (1925) найважливішого квантовомеханічного принципу (див. Паулі принцип ). У подальших роботах П. узагальнив цей принцип, застосував його до пояснення парамагнетизму лужних металів (1927), показав, яким чином спин може бути включений в загальний формалізм квантової механіки (1928), а пізніше довів, що всі частки з напівцілим спином підкоряються принципу П. (1940). Разом с П. Іорданом і В. Гейзенбергом П. заклав основи релятивістської квантової теорії поля (19 29), в розробці якої він потім взяв активну участь. При обговоренні особливостей b-розпаду П. висунув гіпотезу про існування нейтрино (1930—33). П. належать також роботи по мезонній теорії ядерних сил, ряд оглядів по найважливішим питанням сучасної теоретичної фізики, статті по історії і філософії науки і ін. Нобелівська премія (1945).

  Соч.: Collected scientific papers, v. 1—2, N. Y.—[а. о.], 1964; Aufsätze und Vorträge über Physik und Erkenntnistheorie, Braunschweig, 1961; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Теорія відносності, М.— Л., 1947; Загальні принципи хвилевої механіки, М.— Л., 1947; Мезонна теорія ядерних сил, М., 1947; Релятивістська теорія елементарних часток, М., 1947.

  Літ.: Fierz М., Wolfgang Pauli (1900—1958), «Nuclear Physics», 1959, v. 10 № 1, р. 1—5; Теоретична фізика 20 століть, М., 1962 (Сб., присвячений П., є список робіт П.); Ландау Л., Вольфганг Паулі, «Успіхи фізичних наук», 1959, т. 68, ст 3, с. 557—59.

  І. Д. Рожанський.

 

Ст Паулі.