Папуаси (від малайського papuwa — кучерявий), збірна назва більшої частини корінного населення о. Нова Гвінея, островів північно-західної Меланезії, північної частини о. Хальмахера і східній частині о. Тимор. Чисельність П. понад 3 млн. чіл. (1972, оцінка). Антропологічно П. відносяться до меланезійській расі . П. говорять на папуаських мовах . Головні елементи їх релігійних вірувань — культ предків, магія і тотемізм. З кінця 19 ст під впливом місіонерів поширюється християнство, яке нині формально сповідається більшістю П. До недавнього часу П. жили (а в деяких районах о. Нова Гвінея і островів північно-західної Меланезії і в даний час живуть) первіснообщинним устроєм. Основу господарства П. складають бульбове землеробство вогневого для підсічки типа, вирощування пальм і плодових дерев, свинарство, рибальство, частково охота. Частина П. працює на плантаціях і підприємствах гірничодобувної промисловості. Все життя П. зосереджене майже цілком в родових общинах, що складаються з декількох родинно-родових груп кожна. До європейської колонізації приватна власність на землю була невідома. Майнова і соціальна диференціація лише намітилася. Великий вклад в етнографічне вивчення П. вніс російський дослідник Н. Н. Міклухо-Маклай .
Літ.: Міклухо-Маклай Н. Н., Собр. соч.(вигадування), т. 1—5, М.— Л., 1950—54; Пучків П. І., Формування населення Меланезії, М., 1968; Бутінов Н. А., Папуаси Нової Гвінеї, М., 1968.
