Панцир (біологічне), тверда захисна освіта, що повністю або частково покриває тіло деяких тварин. У безхребетних П. виникає з потовщеного хітинового покриву або з вапняних пластинок. Хітиновий П. властивий деяким комахам (наприклад, жорсткокрилим) і нижчим ракоподібним (щитням); у вищих ракоподібних хітиновий П. просочений вапняними солями, що додає йому велику міцність (наприклад, у крабів). П. з вапняних пластинок властивий голкошкірим; у морських їжаків пластинки П. щільно сполучені. Серед хребетних П. мають представники всіх класів, за винятком птиць. Особливо був розвинений кістковий П. в копалин безщелепних . Серед сучасних риб П. з ромбічної луски ганоїда покриває тіло американської панцирної щуки і африканських многоперов; П. з кісткових пластинок захищає тіло панцирних сомів, морських козубенька, морських голок і морських ковзанів. Серед земноводних черевний П. був розвинений лише в копалин стегоцефалів . Кістковий П. мали представники ряду вимерлих груп плазунів. Особливо добре розвинений П. у черепах (складається з 2 зрощених кісткових щитів — спинного і черевного, покритих зовні роговими щитками) і у крокодилів (з крупних кісткових щитків, покритих зовні роговими). Серед ссавців у вимерлих гліптодонтов П. складався з кісткового спинного щита; з сучасних форм П. властивий броненосцям (складається з рухливо сполучених окремих кісткових щитків) і африканським панголінам (з великих, налягаючих один на одного рогових чешуй).
