Острожськие, княжий рід українських магнатів 14—17 вв.(століття) у Великому князівстві Литовському і Мови Посполитої. Відбувалися з пінських питомих князів. Володіли величезними маєтками на Волині, Київщині, в Подолії і Галичині. У 16 ст О. належали 24 міста, 10 містечок і більше 100 сів і сіл. Першим достовірно відомим представником роду О. був князь Данило (середина 14 ст). Син Данила — Федір в 1386 отримав від великих литовських князів Ягайло підтвердження прав на володіння містами Острогом (звідси і прізвище О.), Корецом і Заславом. Активно брав участь в боротьбі за престол між Вітовтом і Свідрігайло. В результаті успішних походів в 1-ій половині 15 ст завоював у поляків Подолію і Волинь. Один з нащадків Федора — Костянтин О. (народився близько 1460 — помер 1530) — брацлавський староста, великий гетьман Литовський. Очолював ряд вдалих походів проти татар. У 1514 розбив військо Василя III Івановича в битві при Орше. Енергійно захищав інтереси православної церкви на території Великого князівства Литовського. Син Константіна О. київський воєвода Костянтин (1526—1608) пригнічував селянсько-козацькі повстання під керівництвом До. Косинського і С. Налівайко . Продовжував політику свого батька, захищав російське, українське і білоруське населення від гніту католицької церкви. За його ініціативою в Острозі виник кружок літераторів і публіцистів, що боролися проти церкви уніату. Він заснував школи в Турове (1572), Владіміре-Волинськом (1577), Острозі (кінець 70-х рр. 16 ст). З острожськой школи, що проіснувала до 40-х рр. 17 ст, першим ректором якої був Р. Смотріцкий, вийшли відомий діяч освіти 17 ст М. Смотріцкий, гетьман П. Сагайдачний і ін. На гроші Костянтина О. в Острозі в кінці 70-х рр. 16 ст Іваном Федоровим була заснована друкарня, що зіграла важливу роль в боротьбі проти католицизму і в освіті російського, українського і білоруського населення. З смертю внучки Костянтина О. — Ганни (почало 17 ст) рід О. присікся.
