Острог, місто, центр Острожського району Рівненської області УРСР, в 13 км. від же.-д.(железнодорожний) станції Острог (на лінії Рівного — Шепетовка). 10,9 тис. жителів (1974). Меблева фабрика, заводи: маслосироробний, цукровий, плодоконсервний, пивоварний, цегельний, дренажних трубок; харчокомбінат. Лісозаготівлі. Історіко-краєзнавчий музей.
О. вперше згадується в Іпатьевськой літопису під 1100. У 2-ій половині 12 ст входив в Владіміро-волінське князівство, в 13 — 1-ій половині 14 вв.(століття) — в Галицько-волинське. У 14—1-ій половині 17 вв.(століття) О. належав князям Острожським . У 1576—82 в О. працював І. Федоров . У О. знаходилася Острожськая друкарня. У 1793 О. увійшов до складу Російської імперії, в 1920—39 — у складі буржуазної Польщі. У вересні 1939 возз'єднував з УРСР. З 3 липня 1941 по 13 січня 1944 окупований німецько-фашистськими військами. Звільнений партизанським з'єднанням під командуванням А. З. Одухи.
На Замковій (Червоною) горі залишки замку князів Острожських (14—16 вв.(століття)): замкова Богоявленськая церква (15 в.; у дусі староруської архітектури 12—13 вв.(століття)); башти — Мурована (14—16 вв.(століття)) і Кругла, або Нова (16 ст). На північний захід від замку — фрагменти міських зміцнень (Татарська і Луцька башти, обидві 16 ст). У передмісті О., с. Межірічи, знаходиться Троїцкий монастир 15—16 вв.(століття), з церквою (15 ст) Троїцкой, побудованою за зразком Богоявленськой.
