Острог, постійний або тимчасовий (для розміщення «військових людей») населений укріплений пункт, обнесений дерев'яною огорожею, зверху загостреною. З'явилися на Русі ще до 12 ст Набули поширення в 14—17 вв.(століття) на околицях держави, а в кінці 16—18 вв.(століття) — в Сибіру. У літописах згадуються також рухливі «острожки», які використовувалися для облоги і штурму міст. На відміну від міст О. первинні були пункти другорядного значення. О. розділялися на житлових і застояних. За способом споруди були стоячими (колоди укопані вертикально) і косими (колоди нахилені всередину). Багато хто О. згодом переріс в міста. У 18—19 вв.(століття) О. називали також в'язницю, оточену стіною.
