Оруелл Джордж
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Оруелл Джордж

Оруелл (Orwell) Джордж [псевдонім; справжнє ім'я Ерік Блер (Blair)] (25.6.1903, Мотіхарі, Бенгалія, — 21.1.1950, Лондон), англійський письменник і публіцист. Народився в сім'ї англійського колоніального чиновника, закінчив Ітонський коледж (1921); служив в британській поліції в Бірмі. У 1927 повернувся до Європи. Довгі роки бідував в Лондоні і Парижі, зближувався з дрібнобуржуазними радикалами. В рядах анархістській організації ПОУМ брав участь в громадянській війні 1936—39 в Іспанії, був важко поранений і, розчарувавшись в революційних ідеалах, перейшов на позиції буржуазно-ліберального реформізму і антикомунізму. У роки 2-ої світової війни 1939—45 служив в англійському ополченні, був оглядачем Бі-Бі-Сі, кореспондентом газети «Обсервер» («Observer»). Великий вплив на творчість О. зробили Дж. Свіфт, С. Батлер, Дж. Лондон, Д. Лоренс, Е. І. Замятін .

  Популярність О. принесли нариси про життя англійських шахтарів в бідуючих районах, спогади про війну в Іспанії, літературно-критичні і публіцистичні роботи. Проте літературна і політична репутація О. пов'язана майже виключно з його сатирою «Ферма тварин» (1945), що проповідує безглуздя революційної боротьби, і з романом-антиутопією «1984 рік» (1949), в якому зображається суспільство, що йде на зміну капіталізму і буржуазній демократії. Майбутнє суспільство, по О., — тоталітарних ієрархічних буд, що покояться на витонченому фізичному і духовному поневоленні мас, повному знехтуванні свободи і гідності особи; це суспільство матеріальних позбавлень, загального страху і ненависті.

  З суб'єктивно-ідеалістичних позицій О. розглядає проблему свободи і необхідності, істинності знання, намагається обгрунтувати волюнтаризм в політиці. Застереження про деякі небезпечні соціальні тенденції і протест проти придушення свободи особи поєднуються з проповіддю безвихідності боротьби за краще майбутнє, що дозволило ідеологам реакції скористатися творчістю О. для широкої антикомуністичної пропаганди (мільйонні наклади на багатьох мовах, багаточисельні радіо- і телепередачі, кінофільми). У 60—70-х рр. на Заході зріс інтерес до ідейної спадщини О., за яке ведуть між собою гостру боротьбу як реакційні, ультраправі сили, так і дрібнобуржуазні радикали, убачаючі в О. попередника «нових лівих» і вважаючих, що багато тенденцій сучасного західного суспільства виражені в «оруелловських описах 1984 роки».

  Соч.: Down and out in Paris and London, L., 1933; Burmese day, N. Y., 1934; The road to Wigan Pier, L., 1937; Homage to Catalonia, L., 1937; Coming up for air, L., 1939; The collected essays, journalism and letters of G. Orwell, ed. by S. Orwell and J. Angus, v. 1—4, N. Y., 1968.

  Літ.: Мортон Л. А., Англійська утопія, пер.(переведення) з англ.(англійський) М., 1956, гл.(глав) 7; Семенов Ю. Н., Суспільний прогрес і соціальна філософія сучасної буржуазії, М., 1965, гл.(глав) 2 § 2; Rees R., George Orwell fugitive from the camp of victory, Carbondale, 1962; The works of George Orwell, ed. М. Gross, N. Y., 1971.

  Е. А. Араб-огли.