Орф (Orff) Карл (р. 10.7.1895, Мюнхен), німецький композитор, педагог, театральний діяч і драматург (ФРН). У 1913—14 вчився композиції в мюнхенській Академії музичного мистецтва, удосконалювався в Р. Камінського. Працював капельмейстером драматичного театру Мюнхена, пізніше виступав як диригент в концертах. У 1924 брав участь в організації школи гімнастики, музики і танцю в Мюнхені. До середини 30-х рр. проявив себе самобутнім композитором у музичному театрі. О. придбав широку популярність як автор крупних сценічних творів синтетичного плану, що поєднують елементи драми, співу, декламації, хореографії, пантоміми і своєрідний, оригінально потрактований оркестр з переважанням ударних інструментів. Вигадування О. дають нову інтерпретацію п'єс Софокла («Антігона», 1947—48; «Цар Едіп», 1957—58), Шекспіра («Сон в літню ніч», 1962), Есхіла («Прометей», 1963—67) або є переробкою сюжетів казок («Луна», 1937—38; «Розумниця», 1941—42; «Хитруни», 1945—52), історичних хронік, містерій (всього понад 15).
Як педагог О. розробив систему музичного виховання, засновану на колективному музиченні дітей. Склав збори учбових п'єс (т. 1—5, 1951—55, спільно з Р. Кетман), що включають хори, інструментальні п'єси для різних складів, театр.(театральний) сценки і т.д. У 1962 в Зальцбурге відкритий «Інститут Орфа» (відділення вищої школи музики і театру «Моцартеум», керівники — австрійські педагоги В. Келлер і Г. Регнер), що здійснює роботу з дітьми і підготовку педагогічних кадрів в міжнародному масштабі. Система О. набула поширення в багатьох країнах світу, окремі досліди проводяться в СРСР. Член Баварської академії мистецтв (1950), академії «Санта-Чечилія» (Рим, 1957) і ін. Національна премія ГДР(Німецька Демократична Республіка) (1949).
Літ.: Леонтьева О., Карл Орф — для дітей, «Радянська музика», 1963 № 7; її ж, Карл Орф, М., 1964; Система дитячого музичного виховання Карла Орфа, [пер. з йому.(німецький) під ред. Л. А. Бареноойма], Л., 1970; Vanagaite G., Mes ir žaislai. Pjesés barškučiu orkestrui [Redagawo ir metodines pastabas, paruoše V. Krakauskaité], Vilnius, 1967; Carl Orff. Ein Bericht in Wort und Bild, 2aufl., Mainz, 1960; Liess A., Carl Orff, L., 1966; Keetman G., Elementaria. Erster Umgang mit dem Orff-schulwerk, Stuttg., 1970.
