Оксиморон , оксюморон (греч. oxýmōron, буквально — дотепно-дурне), стилістичний прийом, поєднання слів з протилежним (ср. з катахрезой ) значенням, створююче нове смислове ціле, наприклад «сумна радість» (С. А. Есенін). О. збагачує сенс і підсилює емоційність художньої мови, дозволяючи розкривати єдність протилежностей, цілісну суперечність явищ життю:
