Нуклеус (від латів.(латинський) nucleus — ядро), ядро (археол.), шматок кременя або каменя ін. породи, від якого відбивалися або віджималися отщепи або ножевидні пластини для виготовлення кам'яних знарядь. Н. завжди має т.з. ударний майданчик, тобто плоскість, що залишилася від відколеного первинного шматка каменя, і йдуть під кутом до неї западини або жолобки на місці откола отщепов або віджимань пластин. Дісько-черепаховідниє Н. характерні для мустьерськой культури палеоліту. У пізньому палеоліті, мезоліті, неоліті і енеоліте були пірамідальні, карандашевідниє і призматичні Н.
