Нормативи по праці, регламентовані величини режимів роботи устаткування, витрат часу, чисельності персоналу на виконання одиниці роботи. У СРСР Н. по т. призначені для використання на підприємствах при встановленні технічно обгрунтованих норм аналітично-розрахунковим методом. Розрізняють нормативи режимів роботи устаткування, нормативи часу, нормативи чисельності. Н. по т. класифікуються: по сфері вживання — на міжгалузевих (призначені для використання на підприємствах неськ.(декілька) міністерств і відомств) і про трасльовиє; за адміністративно-територіальною ознакою — на загальносоюзних, республіканських, районних (басейнові) і місцевих; по мірі укрупнення — на диференційованих (встановлювані на окремі прийоми або дрібніші їх частини) і укрупнених (найбільш укрупненими нормативами є ті, які розробляються у вигляді норм, - єдині і типові норми вироблення і норми часу, норми обслуговування); за ознакою обов'язковості вживання —на єдині норми (обов'язкові) і що рекомендуються (частіше типові норми і нормативи).
Встановлення норм на основі нормативів має переваги в порівнянні з їх розробкою на основі безпосереднього вивчення витрат часу на виконання робіт дорогою спостереження (хронометраж). Головний з них: прогресивний рівень (віддзеркалення передового досвіду галузі, народного господарства), рівна напруженість встановлюваних по ним норм, менша трудомісткість їх розрахунку.
Розробка міжгалузевих Н. по т. здійснюється Центральним бюро промислових нормативів по праці; галузевих — науково-дослідними і нормативними організаціями міністерств і відомств; місцевих — безпосередньо підприємствами. Розвиток виробництва вимагає постійного вдосконалення нормативів. У 9-ій п'ятирічці (1971—75) на їх основі має бути забезпечений обхват нормуванням більше 70% всіх робіт, що виконуються в промисловості, а також значна частина робіт, вироблюваних в ін. галузях народного господарства.
Літ.: Вивчення витрат робочого часу і розробка нормативних матеріалів по праці, М., 1966; Основні методичні положення по нормуванню праці робітників в народному господарстві, М., 1970.
