Необхідна оборона, в кримінальному праві обставина, що виключає суспільну небезпеку і протиправність діяння, в інших умовах того, що є злочинним. Стан Н. о. служить підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. У СРСР закон допускає Н. о. при захисті державних і суспільних інтересів, особи або прав того, що обороняється або іншої особи від суспільно небезпечного посягання.
В основному суть Н. о. — припинення злочинних посягань, але вона можлива і при захисті від неосудних, малолітніх і ін. осіб, що не підлягають притягненню до кримінальної відповідальності. Н. о. полягає в спричиненні шкоди нападаючому з тим, щоб змусити його припинити напад; для визнання дій обличчя Н. о. повинні враховуватися розмір шкоди, що запобігла і заподіяного, а також міра і характер небезпеці, загрозливій що обороняється, і його можливості по віддзеркаленню нападу (кількість нападаючих і таких, що обороняються, їх вік, фізичний стан, наявність зброї, місце і час і т.п.). Якщо що обороняється унаслідок душевного хвилювання, викликаного раптовістю нападу, не був в змозі точний визначити характер небезпеки і вибрати відповідні засоби захисту, він, як правило, не несе відповідальності і за тяжчі наслідки, спричинення яких не викликалося необхідністю.
Явна невідповідність захисту характеру і небезпеці посягання кваліфікується як перевищення меж Н. о., але при визначенні міри покарання Н. о. розглядається як обставина, пом'якшувальна відповідальність.
