Нейрат Отто
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Нейрат Отто

Нейрат (Neurath) Отто (10.12.1882, Відень, — 22.12.1945, Оксфорд), австрійський філософ, соціолог і економіст. Один з організаторів і лідерів Віденського кружка . В 1934—40 жив в Голландії, з 1941 — у Великобританії, де викладав в Оксфордському університеті філософські і соціологічні погляди Н. еклектично сполучають тенденції стихійного, природничонаукового матеріалізму з поглядами логічного позитивізму . Н. вважав, що критерієм істинності так званих протокольних (початкових) пропозицій науки, що обираються ученими за угодою, є кінець кінцем несуперечність їх ін. затвердженням даної науки. Бачивши у встановленні єдності знань найважливіше завдання філософії науки, Н. вважав, що його можна досягти за допомогою «уніфікованої мови науки», що спирається на мови фізики і математики (точка зору так званого радикального фізікалізма). Сам Н. основну увагу приділив перекладу такою мовою висловів психології і соціології. Разом з Р. Карнапом був одним з авторів і головним редактором «Міжнародної енциклопедії уніфікованої науки» (1938—40).

  По своїх суспільно-політичних поглядах Н. був послідовником австромарксизма . Активно брав участь в революційних боях 1918—23 в Австрії і Германії і в боротьбі проти фашизму.

  Соч.: Vollsozialisierung und Arbeiterorganisation, Reichenberg [1920]; Anti-spengler, Münch., 1921; Antike Wirtschaftsgeschichte, 3 Aufl., Lpz. — B., 1926; Lebensgestaltung und Klassenkampf, B., 1928; Empirische Soziologle, W., 1931; Le developpement du cercle de Vienne et l''avenir de l''empirisme logique. P., 1935; International picture language, L., 1936; Modern man in the making, [N. Y.] — L., 1939; Foundations of social sciences, Chi., 1954.

  І. С. Добронравов.