науково-художня література , особливий рід літератури, що розповідає про науку, про наукові шукання, «драму ідей» в науці і долях її реальних творців; народжується на стику художньої, документально-публіцистичної і науково-популярної літератур. Розвиваючись в самостійний вигляд, Н.-х. л. зберігає близьку спорідненість зі всіма трьома типами літератури; осмислення її суті і естетики залишається предметом дискусій. На відміну від власне науково-популярної літератури, увага якої зосереджена на пізнавальних і учбово-виховних завданнях, Н.-х. л. звертається переважно до людської сторони науки, до духовної подоби її творців, до психології наукової творчості, до філософських витоків і наслідків наукових відкриттів. Вона володіє не лише інтелектуально-пізнавальною, але і естетичною цінністю; покликана поєднувати «общєїнтересность» з науковою достовірністю в розкритті проблем, образність оповідання з документальною точністю життєвого матеріалу.
Н.-х. л. зародилася в 20 в.; але її ранніми зразками можна вважати деякі жанри дидактичної літератури (наприклад, «Праці і дні» Гесиода, «Про природу речей» Лукреция Кара, «Метаморфоз рослин» Гете), а також автобіографії і біографії ряду учених 19 ст Радянська Н.-х. л. почала складатися на рубежі 20—30-х гг.; тоді ж М. Горький висловився про необхідність «... образного науково-художнього мислення» (Збори соч.(вигадування), т. 27, 1953, с. 107). Широку популярність здобули твори М. Ільіна, Би. С. Жіткова, «Лісова газета» Ст Ст Біанки, «Кара-Бугаз» До. Р. Паустовського, нариси Б. Н. Агапова, М. М. Прішвіна, М. С. Шагинян. Особливий підйом почався на рубежі 50—60-х рр. (творчість Д. С. Даніна, О. Н. Пісаржевського, Ст Н. Орлова, Би. Н. Аганова, Ю. Р. Вебера, А. І. Шарова і ін.), з 1960 виходять щорічні збірки Н.-х. л. «Дороги в незнаємоє» (Москва).
В більшості зарубіжних літератур терміну, адекватного поняттю «Н.-х. л.», немає, а відповідну йому літературу зазвичай не виділяють із загальнодоступної літератури про науку. Проте багато творів поза сумнівом відносяться до Н.-х. л.: «Мисливці за мікробами» П. де Крайфа, «Яскравіше за тисячу сонць» Р. Юнга, «А. Флеммінг» А. Моруа і ін.
Літ.: Андрєєв До., На рівних правах, «Рік тридцять сьомий», 1954 № 3; Данін Д., Жадання ясності, М., 1960; Формули і образи. Суперечка про наукову тему в художній літературі, М., 1961; Івіч А., Поезія науки, М., 1967.
