Мікроорганізмів чинники зростання, біологічно активні речовини (ряд амінокислот, вітаміни, пуріновиє і пірімідіновиє підстави, стеріни і ін.), у відсутності яких багато мікроорганізмів не зростають навіть на живильних середовищах, що містять необхідні джерела енергії, вуглецю і азоту. М. ф. р. надають дія в нікчемних кількостях. Неспороносні бактерії (Pseudomonas, Mycobacterium), багато плісневих грибів (Aspergillus, Penicillium) і ін. мікроорганізми не потребують М. ф. р., оскільки здатні їх синтезувати.
Амінокислоти необхідні для біосинтезу білка, пуріновиє і пірімідіновиє підстави — для утворення нуклеїнових кислот. Серед М. ф. р. особливо важливі вітаміни, що є коферментами багатьох ферментів. Так, піридоксин (вітамін B 6 ) бере участь в переамінуванні і дезамінуванні амінокислот тіамін (вітамін B 1 ) — в декарбоксилюванні і т. д. Деякі види дріжджів, молочнокислі бактерії не зростають на живильних середовищах без біотвань, тіаміну, пантотенової і нікотинової кислот, піридоксину і ін. Вважали, що деякі хвороботворні мікроорганізми зростають лише на середовищах, що містять кров або її сироватку, асцитічеськую рідину, молочну сироватку, дріжджовий автопізат. Виявилось, що ці мікроби можуть зростати і без таких речовин, якщо до живильного середовища додати відповідні М. ф. р. Якщо М. ф. р. мають складна хімічна будова, то потреба в них у різних мікроорганізмів може варіювати. Так, до складу молекули тіаміну входять залишки тіазолу і піридину. Одні види потребують готового тіаміну, інші синтезують його, якщо в середовищі є тіазол і піридин, треті зростають на середовищі з тіазолом, т. до. синтезируют піридин, а потім і тіамін, четверті розмножуються у присутності піридину, синтезуючи тіазол, а потім і тіамін. Т. н. дикі форми мікроорганізмів, здібні до синтезу М. ф. р., називаються прототрофнимі. Впливаючи на них мутагенами, можна отримати мутанти, що потребують того або іншого М. ф. р. Їх називають мутантами ауксотрофів або дефіцитних і застосовують для кількісного визначення вітамінів, амінокислот і т. д., а також при селекції мутантів, створюючих підвищені кількості цих речовин. Здатність до синтезу М. ф. р. може визначати характер взаємин між організмами. Так, якщо певний вигляд дріжджів не зростає через відсутність в живильному середовищі М. ф. р., то підсівання і розмноження вигляду, що синтезує їх, приведе до одночасного зростання обох видів. У деяких комах і ракоподібних є мікроорганізми-симбіонти, що розмножуються в кишечнику або особливих органах і забезпечують організм господаря різними вітамінами, амінокислотами і т. п. Мікроорганізми, що мешкають в рубці і кишечнику жуйних, а також в кишечнику ін. тварин і людини, виконують ту ж функцію (див. Кишкова флора ) .
Літ.: Одінцова Е. Н., Мікробіологічні методи визначення вітамінів, М., 1959; Єрусалимський Н. Д., Основи фізіології мікробів, М., 1963; Роуз Е., Хімічна мікробіологія, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1971.
