Мікробіологічна промисловість
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мікробіологічна промисловість

Мікробіологічна промисловість, галузь промисловості, в якій виробничі процеси базуються на мікробіологічному синтезі коштовних продуктів з різних видів нехарчової сировини (вуглеводнів нафти і газу, гідролізату деревини), а також відходів промислової переробки цукрового буряка, кукурудзи, олійних і круп'яних культур і т.д. Випускає білково-вітамінні концентрати, амінокислоти, вітаміни, ферментні препарати, антибіотики, бактерійні і вірусні препарати для захисту рослин від шкідників і хвороб, бактерійні добрива, а також продукти комплексної переробки рослинної сировини — фурфурол, ксиліт і ін. М. п. виникла в ході сучасної науково-технічної революції і заснована на новітніх досягненнях технічною мікробіології, хімії, фізики, хімічної технології і кібернетики.

загрузка...

  На науковій основі створюються усе більш досконалі інженерно-біологічні системи, в яких властива мікроорганізмам величезна енергія ферментативного перетворення речовин використовується для направленого синтезу продуктів, необхідних сільському господарству і промисловості. Значна частина продукції М. п. уживається для здобуття біологічно повноцінних комбікормів . З розрахунку на 1 т дріжджів, доданих в корми, на фермах додатково виробляється до 800—1200 кг свинини, або 1500—2000 кг м'яса птиці (у живій вазі), або 15—25 тис. яєць, зберігається 3,5—5 т зерна. Економічна ефективність тваринництва ще більш зростає, коли разом з кормовими дріжджами до складу раціонів вводяться бракуючі вітаміни і амінокислоти, кормові антибіотики, ферментні препарати.

  Підвищенню врожайності полів, городів, садів і виноградників сприяють мікробіологічні засоби для боротьби з шкідниками і збудниками хвороб рослин, а також бактерійні добрива. Мікробні і вірусні інсектициди безпечні для людини, корисних тварин і комах, допомагають охороні природи і покращують умови відтворення на рослинному і тваринному світі.

  Ферментні препарати набагато прискорюють ряд технологічних процесів обробки з.-х.(сільськогосподарський) сировини, підвищують вихід і покращують якість продукції в харчовій, м'ясній, молочній і легкій промисловості, значно збільшують продуктивність праці. Ферментні препарати застосовуються також в хімічній промисловості (випуск миючих засобів високої якості), перспективне використання їх в чорній металургії (видалення жиру з тонкокатаного сталевого аркуша), в системах очищення промислових і побутових стічних вод.

  В 1966 підприємств мікробіологічного синтезу, що знаходилися у веденні різних міністерств і відомств, були виділені в самостійну нову галузь і при Раді Міністрів СРСР було організовано Головне управління М. п. Розширені ті, що існували раніше науково-дослідні і проектні організації, створені нові всесоюзні науково-дослідні інститути: генетики і селекції промислових мікроорганізмів, мікробіологічних засобів захисту рослин і бактерійних препаратів, біотехнічний інститут, ферментне відділення при Всесоюзному науково-дослідному інституті синтезбелок.

  За 1966—70 виробництво кормових дріжджів збільшилося в 2,7 разу, вироблення кормових антибіотиків в 3,3 разу, ферментних препаратів в 2 рази. Освоєний випуск білково-вітамінних концентратів (БВК) з вуглеводнів нафти, кормових антибіотиків — кормогрізіна і бацитрацину, найважливішої амінокислоти — лізину, вітаміну B 12 , ефективного засобу захисту рослин — ентобактеріна і ін. У 1972 в порівнянні з 1970 виробництво кормових дріжджів в СРСР зросло на 40% кормових антибіотиків на 29%, ферментних препаратів в 2 рази, лізину в 5 разів. Випуск продукції для сільського господарства на підприємствах Главмікробіопрома за 1971—72 збільшився в 1,7 разу. Середньорічні темпи приросту промислової продукції галузі за 1971—72 значно вище за середньорічний приріст продукції в цілому по промисловості СРСР.

  Побудовані крупні підприємства М. п. — Лесозаводський (Приморський край) і Хакаський (Красноярський край) гідролізно-дріжджові заводи потужністю по 28 тис. т, біохімічний завод Кировський потужністю 60 тис. т кормових дріжджів в рік, Новогорьковський завод білково-вітамінних концентратів з парафінів нафти потужністю 70 тис. т в рік, Вільнюський (Литовською РСР) завод ферментних препаратів, Ліванський (Латвійською РСР) і Чаренцаванський (Вірменською РСР) заводи лізину. Продовжується будівництво найбільших підприємств мікробіологічного синтезу. Для них створюється високопродуктивне устаткування великої одиничної потужності. Один Светлоярський (Волгоградська обл.) завод продуктивністю 240 тис. т в рік білково-вітамінних концентратів поставлятиме комбікормовій промисловості більше 100 тис. т перетравного білка і велика кількість вітамінів.

  Нові високоінтенсивні методи гідролізу деревини відкривають перспективу ефективною комплексною хімічною і біохімічної переробки деревної сировини і організації на цій основі виробництва пекарних дріжджів, харчової глюкози, лізину, гліцерину, гліколів і ін. коштовної продукції.

  Потреби народного господарства, і перш за все сільського господарства, в продуктах мікробіологічного синтезу безперервно зростають. Створення потужною М. п. — складова частина виробленої КПРС програми розвитку сільського господарства, зміцнення його матеріально-технічної бази. В той же час М. п. прискорює технічний прогрес у ряді галузей промисловості — харчовою, легкою, важкою. У хімічній промисловості, наприклад, з амінокислот і ін. білкових продуктів мікробіологічного синтезу можна організувати виробництво нового вигляду високоякісних штучних волокон і плівок — повноцінних замінників шерсті. Продукція М. п. — лізин, ферментні і білкові препарати — в перспективі широко використовуватиметься для збагачення хліба хлібних продуктів, харчових концентратів білком і підвищення т.ч. їх живильній цінності.

  М. п. швидко розвивається і в ін. соціалістичних країнах. Кормові дріжджі випускають Болгарія, Угорщина, ГДР(Німецька Демократична Республіка), Польща, Румунія, Чехословакія, Югославія. У Болгарії, Румунії і Чехословакії організовано виробництво лізину, в Болгарії, Угорщині, Польщі, Чехословакії, Югославії — кормових антибіотиків, в Болгарії Угорщині, ГДР(Німецька Демократична Республіка), Польщі і Чехословакії — ферментів.

  В крупних капіталістичних країнах М. п. отримала значний розвиток. Так, в США випуск антибіотиків для добавки в корми збільшився за 1965—70 з 1200 до 3318 т; за 1968—72 вжиток ферментних препаратів збільшилося в 1,8 разу. У Японії мікробіологічний синтез лізину в 1973 склав 20 тис. т, глутамінової кислоти вживаною в основному для поліпшення смакових якостей їжі, — близько 100 тис. т, виробництво кормових антибіотиків в 1970 — 4,7 тис. м-коду ; великих масштабів досяг випуск антибіотиків для захисту з.-х.(сільськогосподарський) рослин від хвороб (близько 80 тис. т в 1970); виробництво ферментних препаратів для різних галузей промисловості і сільського господарства в 1973 склало 13,3 тис. т.

 

  Літ.: Програма КПРС, М., 1973, с. 127; Матеріали XXIV з'їзду КПРС, М., 1971; Державний п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР на 1971—1975 роки, М., 1972; Аліханян С. І., Селекція промислових мікроорганізмів, М., 1968; Беляєв Ст Д., Мікробіологія — сільському господарству, «Партійне життя», 1971 № 12; Денісов Н. І., Кормові дріжджі, М., 1971; «Журнал Всесоюзного хімічного суспільства ним. Д. І. Менделєєва», 1972 № 5 (номер присвячений промисловій мікробіології); Калунянц До. А., Ездаков Н. Ст, Виробництво і вживання ферментних препаратів в сільському господарстві, М., 1972; Лізин — здобуття і вживання в тваринництві, М., 1973.

  Би. Я. Нейман.