Мур Джордж Едуард
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мур Джордж Едуард

Мур (Moore) Джордж Едуард (4.11.1873 Лондон, — 24.10.1958, Кембрідж), англійський філософ-ідеаліст. Професор Кембріджського університету (1925—39), член Британської АН(Академія наук), головний редактор журналу «Майнд» («Mind», 1921—47). У ст. «Спростування ідеалізму» (1903) виступив проти суб'єктивного ідеалізму і англійського неогегельянства, які, по М., ототожнюють «реальність» і «досвід», і дав аналіз відчуттів, який привів його до обгрунтування неореалізму . Згідно М., відчуття включають два елементи — об'єднуюча їх «свідомість» і що відрізняє їх одне від іншого «об'єкт». Грунтуючись на положеннях «здорового глузду» шотландської школи, М. вважав за необхідне визнати незалежне від свідомості існування об'єкту; «здоровий глузд», проте, не унеможливлював віри в духовний характер буття, потойбічний світ і т. д. Поняття об'єкту носить у філософії М. подвійний характер: це і фізична річ, і «нейтральне» — у дусі австрійського філософа і фізика Е. Маху — «плотський дане», яке виступає як частина зовнішніх проявів фізичних речей. Свідомість розглядається як особлива активність суб'єкта, що полягає в безпосередньому схоплюванні «плотських даних»; входивши в свідомість, вони набувають психічного характеру, а виходячи з пізнавального відношення — фізичний. Т. о., самі по собі фізичні речі у філософії М. виявляються практично недоступними пізнанню. Велику увагу М. приділив аналізу буденної мови; його ідеї пізніше лягли в основу лінгвістичній філософії .

  В етиці М. стоїть на позиціях інтуїтивізму . Він вважав, що попередні філософи здійснювали «натуралістичну помилку», ототожнюючи добро з яким-небудь ін. об'єктом або якістю ( утилітаризм — з користю, гедонізм — із задоволенням і т. д.). З крапки зір М., добро є самостійна якість буття, що схоплюється інтуїтивно і непіддатливе жодному визначенню; борг людини — слідувати цьому інтуїтивно сприйнятому добру.

  Соч.: Principia ethica, Camb., 1903; Ethics, L., 1912; Philosophical studies, L., 1920; Some main problems of philosophy L. - N. Y., 1958; Philosophical papers, L.— N. Y., 1959.

  Літ.: Богомолов А. С., Філософія англо-американського неореалізму, М., 1962; Хилл Т. І., Сучасні теорії пізнання, М., 1965, гл.(глав) 6; The philosophy of G. E. Moore, ed. by P. A. Schilpp, Evanston — Chi., 1942; White A. R., C. E. Moore. A critical exposition, Oxf., 1958.

  Д. М. Луканов.