Лінгвістична філософія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лінгвістична філософія

Лінгвістична філософія , лінгвістичного аналізу філософія, філософія буденної мови, напрям аналітичній філософії . Виникло в 1930-х рр. і отримало розвиток у Великобританії (Р. Райл, Дж. Остін, Дж. Уїсдом, М. Макдональд і ін.). Відомий вплив має також в США (М. Блек, Н. Малькольм і ін.), в Австралії і в скандінавських країнах. Будучи однією з шкіл неопозітівізма, Л. ф. заперечує світоглядний характер філософії і вважає традиційні філософські проблеми псевдопроблемами, що виникають через дезорієнтуючий вплив мови на мислення. На відміну від прибічників ін. різновиду аналітичної філософії — т.з. логічного аналізу філософії, представники Л. ф. убачають завдання «філософа-аналітика» не в тому, щоб реформувати мову відповідно до деякої логічної норми, а в детальному аналізі дійсного вживання природної розмовної мови з тим, щоб усувати непорозуміння, що виникають унаслідок неправильного вживання мови. Зокрема, згідно Л. ф., такий аналіз приводить до виявлення причин постановки філософських проблем, які ніби то виникають в результаті неправомірного розширення буденного слововживання. Заперечуючи проти будь-яких проявів техніцизму у філософії, зв'язаного з використанням спеціального понятійного апарату, і відстоюючи «чистоту» вживання природної мови, Л. ф. виступає як рішучий противник сциентізма у філософії, зокрема сциентізма логічних позитивістів.

  Вперше ідеї Л. ф. отримали своє вираження в 1930-і рр. в т. н. кембріджській школі послідовників Дж. Мура і пізнього Вітгенштейна. З кінця 1940-х рр. великого впливу набувають представники т.з. оксфордської школи (Р. Райл, Дж. Остін, П. Строусон і ін.), які підкреслюють різноманітність мовних явищ, способів вживання мовних виразів, виступаючи проти всяких тенденцій до уніфікації мови. Не дивлячись на неспроможність Л. ф. як філософської течії в цілому, дослідження представників Л. ф. містять деякі результати по аналізу логич. структури буденної мови і вивчення його семантичних можливостей.

 

  Літ.: Геллнер Е., Слова і речі, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1962; Бегиашвілі А. Ф., Сучасна англійська лінгвістична філософія, Тб., 1965; Хилл Т. І., Сучасні теорії пізнання, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1965; Black М., Problems of analysis, lthaca, 1954; The revolution in philosophy, ed. by G. Ryle, L., 1956; Charlesworth М. J., Philosophy and linguistic analysis, Pittsburgh, 1959.

  Ст С. Швирев.