Мечоносці, Орден мечоносців, німецький католічекий духовно-рицарський орден, що офіційно називався «Брати Хрістова воїнства» (Fratres militiae Christi), заснований в 1202 за сприяння ризького єпископа Альберта і римського папи Інокентія III для захвату Східної Прибалтики. Традиційне найменування М. сталося від зображення на їх білих плащах червоного меча з хрестом. У основу статуту М. був покладений статут тамплієрів . М. підкорялися безпосередньо ризькому єпископові. На початку 13 ст зробили хрестові походи проти лівов, естов, земгалов і ін. прибалтійських народів, захопивши багато земель в Східній Прибалтиці, третя частина яких з санкції папи (1207) була закріплена за орденом. Незабаром М. вторглися в межі князівства Полоцкого, стали загрожувати Новгороду і Пскову. У 1234 новгородський князь Ярослав Всеволодович наніс М. важка поразка поблизу Дерпта (сучасний Тарту), а в 1236 об'єднаних сил литовців і земгалов наголову розгромили М. поблизу Саулі (сучасний Шяуляй в Литві). Залишки ордена М. в 1237 злилися з Тевтонським орденом і утворили в Східній Прибалтиці Лівонський орден .
