Тамплієри
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тамплієри

Тамплієри (франц. templiers, від temple — храм), храмовники, члени середньовічного католицького духовно-рицарського ордена, заснованого в Єрусалимі незабаром після 1-го хрестового походу (близько 1118 або 1119) французькими лицарями для захисту паломників, зміцнення і розширення держав хрестоносців в Палестині і Сирії. Названі по первинній резиденції засновників ордена, церкві, що знаходилася поблизу, яка, згідно з відданням, була споруджена на місці древнього храму Соломона. У 1128 був вироблений статут ордена, що перетворив його на строго централізовану організацію. У 1139 папа Інокентій II надав Т. обширні привілеї: вилучення з юрисдикції місцевих світських і церковних феодалів, звільнення від сплати церковних податків, підсудність лише папській курії і ін. Ці привілеї згодом підтверджувалися і доповнювалися ін. папами, що прагнули поставити орден на службу своїм політичним цілям. Т. активно брали участь в хрестових походах 12—13 вв.(століття) З часом вони стали найбільш організованою військово-політичною силою Єрусалимського королівства . В 1187 Т. потерпіли жорстоку поразку в битві при Хаттіне від Салах-пекло-дина . Орден Т. завдяки тим, що подарували і пожертвуванням перетворився на найбільшого феодального володаря на Близькому Сході і в Європі. Його «провінції» (місцеві підрозділи) існували майже у всіх державах Західної і Центральної Європи. Селяни, що жорстоко експлуатувалися в маєтках Т., не раз піднімали проти них повстання. Збагаченню Т. сприяли заняття торгівлею і головним чином лихварством. У 13 ст Т. — найбільші банкіри в Західній Європі. До фінансових послуг Т. удавалися феодали, государі, римські папи. У 1291 Т. влаштувалися на Кіпрі, потім остаточно перебралися до Європи, переважно до Франції. У конфлікті почала 14 ст між французьким королем Філіппом IV Красивим і римським папою Боніфацием VIII Т. підтримували папу. В період Авіньонського полонення пап Філіпп IV, що опасався зростання могутності Т., що прагнув опанувати їх багатства, добився звинувачення Т. в єресі. Проти них був збуджений інквізиційний процес. Осенью 1307 майже все Т. у Франції були арештовані; після жорстоких тортур «викриті» в єресі і спалені (1310); надбання ордена було конфісковане королівською казною. Переслідуванням піддалися також Т. і в ін. державах Західної Європи. У 1312 папа Климент V скасував орден Т.

   М. А. Заборів.