Матрес лекционіс [лат. matres lectionis (переклад із староєврейського), буквально — матері читання], в листі консонанти — приголосні букви (w, j, в деяких пісьменностях — ларінгали ‘ або h), використовувані для вказівки на наявність голосних (переважно довгих), щоб забезпечити однозначне прочитання тексту, яке при записі чисто консонанти часто бувало неоднозначним. М. л. зустрічаються вже в угарітськой, моавітськой і писемності Фінікії, але широко застосовуються лише в єврейському, арамійському, сирійському, арабському листі. Буква j вказує на наявність, (і навіть ), w — на,, ларінгал ‘ і кінцевий h — на наявність і інших довгих голосних. Пізніше (у мандейськом, авестійськом і інших алфавітах) за М. л. регулярно позначають всі голосні (тобто перетворюються на явні букви). У грецькому листі явні букви походять з М. л. (наприклад, I — з j ¡ — з w, А — з ‘, Е — з h, Про — з ‘, Н [] — з h). До М. л. сходять і явні букви латиниці (див. Латинський алфавіт ), кирилиця і багатьох інших алфавітів.
Літ.: Дірінгер Д., Алфавіт, переклад з англійського, М., 1963; JENSENH., Die Schrift, Ст, 1969.
