Массне Жюль Еміль Фредерік
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Массне Жюль Еміль Фредерік

Массне (Massenet) Жюль Еміль Фредерік (12.5.1842, Монто, поблизу міста Сент-Етьенн, — 13.8.1912, Париж), французький композитор. Член Інституту Франції (1878). У 1863 закінчив Паризьку консерваторію (клас композиції А. Томи), отримав Римську премію (за кантату «Давид Ріццио»). 1864—65 як стипендіат провів в Римі. У 1878—96 професор Паризької консерваторії. Серед його учнів — А. Брюно, П. Відаль, Ш. Кеклен, Же. Тьерсо, Р. Шарпантье, Е. Шоссон Дж. Енеську. У 1910 президент Академії витончених мистецтв. М. — один з видних представників французької ліричної опери і французького романсу. Написав понад 30 обпер, у тому числі «Двоюрідна бабуся» (1867), «Дон Сезар де Базан» (1872), «Король Лахорський» (1877), «Сид» (1885), «Таїс» (1894), «Сафо» (1897), «донкіхот» (1910, Монте-Карло, з Ф. І. Шаляпіним в головній ролі). Вершини оперної творчості М. — «Манон» (1884) і «Вертер» (1886), що міцно увійшли до світового оперного репертуар. У них з найбільшою повнотою розкрилося ліричне дарування композитора. Найсильніша сторона його музики — мелодія, яскрава, прониклива, поєднуюча декламационность із співучістю. Окрім опер, М. написав 3 балети, ораторії, симфонії, фортепіанні твори, близько 200 романсів і пісень і ін.

 

  Соч.: Mes souvenirs (1848—1912), P. [1912].

 

  Літ.: Кремльов Ю., Жюль Массне, М., 1969; Bruneau A., Massenet, P., 1935; Coquis A., J. Massenet [P., 1965].