Ленц (Lenz) Якоб Міхаель Рейнхольд (12.1.1751, Зесвеген, колишня Ліфляндія, — 24.5.1792, Москва), німецький письменник і драматург. Син пастора. Вивчав теологію в Кенігсберге (з 1768). У 1771 в Страсбурзі прилучився до кружка «бурхливих геніїв», очолюваного І. Ст Гете, ставши одним з теоретиків «Бурі і натиску» . Вів мандрівний спосіб життя. У 1781 переїхав до Росії, був близький до кухоль Н. І. Новікова . В «Нотатках про театр» (1774), озброюючись проти естетики класицизму, проголошував свободу мистецтва від нормативних правил, вимагаючи створення яскравих і самобутніх характерів. У вигадуванні «О використанні німецької мови» (1775) закликав письменників вивчати народну мову. Характерні межі драматургії Л. — змішення трагічного і комічного, вільна «шекспірівська» композиція. П'єси Л. пройняті антифеодальними тенденціями («Домашній вчитель», 1774; «Солдати», 1776). Вірші Л. близькі до любовної лірики молодого Гете.
Соч.: Gesammelte Schriften, hrsg. von E. Lewy, Bd 1—4, 2 AUFL, Lpz., 1917; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Солдати. [Уривки], у кн.: Хрестоматія по західноєвропейській літературі. Література вісімнадцятого століття, М., 1938, с. 556—63.
Літ.: Розанців М. Н., Поет періоду «бурхливих прагнень» Якоб Ленц, його життя і твори, М., 1901; Kindermann Н., J. М. R. Lenz und die deutsche Romantik, W. — Lpz., 1935.
