«Буривши і натиск»
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

«Буривши і натиск»

«Буривши і натиск» («Sturm und Drang»), літературний рух в Германії 70-х рр. 18 ст, що отримало назву по однойменній драмі Ф. М. Клінгера. Творчість письменників «Би. і н.» відобразило зростання антифеодальних настроїв, пройнято духом бунтівного бунтарства (І. Ст Гете, Клінгер, І. А. Лейзевіц, Я. М. Р. Ленця, Р. Л. Вагнер, Р. А. Бюргер, До. Ф. Д. Шубарт, І. Р. Фосс). Це рух, багатьом зобов'язане руссоїзму, оголосив війну аристократичній культурі. На противагу класицизму з його догматичними нормами, а також манірності рококо, «бурхливі генії» висунули ідею «характерного мистецтва», самобутнього у всіх своїх проявах; вони вимагали від літератури зображення яскравих, сильних пристрастей, характерів, не зломлених деспотичним режимом. Головною областю творчості письменників «Би. і н.» була драматургія. Вони прагнули затвердити бойовий третьесословний театр, що активно впливає на суспільне життя, а також новий драматургічний стиль, головною ознакою якого стає емоційна насиченість, ліризм. Зробивши предметом художнього зображення внутрішній світ людини, вони виробляють нові прийоми індивідуалізації характерів, створюють лірично забарвлену, патетичну і образну мову. Вирішальне значення в становленні естетики «Б. і н.» мали думки І. Г. Гердера про національну своєрідність мистецтва і його народне коріння: про роль фантазії і емоційного початку. «Б. і н.» — новий етап в розвитку німецької і загальноєвропейської освіти. Продовжуючи в нових умовах демократичні традиції Р. Е. Лессинга, спираючись на теорію Д. Дідро і Л. С. Мерсье, «бурхливі генії» сприяли підйому національної самосвідомості, зіграли видатну роль у формуванні національної німецької літератури, відкривши їй живу стихію народної творчості, збагативши її новим, демократичним вмістом, новими художніми засобами. Хоча політична слабкість німецького бюргерства привела до кризи «Б. і н.» вже в 2-ій половині 1770-х рр., проте на початку 80-х рр. 18 ст бунтівні настрої «бурхливих геніїв» з новою силою відроджуються в трагедіях молодого Ф. Шиллера, набуваючи виразного політичного забарвлення.

  Ізд.: Sturm und Drang. Ein Lesebuch für unsere Zeit, Weimar, 1957; Sturm und Drang. Dramatishe Schriften, Bd 1—2, Ст — Hdlb., [1959—60]; у русявий.(російський) пер.(переведення), у кн.: Хрестоматія по західноєвропейській літературі, [т. 3], М., 1938, с. 544—604.

  Літ.: Сильман Т., Драматургія епохи «Бурі і натиску», в кн.: Ранній буржуазний реалізм. Сб. ст., Л., 1936: Лібінзон 3. Е., Літературно-естетичні погляди письменників періоду «Бурі і натиску», «Уч. зап.(західний) Горького пед.(педагогічний) інституту», 1958, т. 23; Неустроєв Ст П., Німецька література епохи Освіти, М., 1958; Braemer Е., Goethes Prometheus und die Grundpositionen des Sturm und Drang, Weimar, 1959.

   Л. Е. Генін.