Ленч Леонід Сергійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ленч Леонід Сергійович

Ленч (псевдонім; справжнє прізвище Попів) Леонід Сергійович [р. 20.7(2.8) .1905, село Морозовка, нині Краснінського району Смоленської області], російський радянський письменник. Член КПРС з 1953. Народився в сім'ї військової лікарки. Вчився на економічному факультеті. Ростовського університету (1923—25). Почав друкуватися в 1922. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Автор гумористичних і сатиричних розповідей, фейлетонів, драматичних мініатюр (збірки «Перша посмішка», 1936, «Недоторканний запас», 1944, «Делікатне прохання», 1959, «Важка служба», 1967, і ін.), п'єси «Павло Греков» (1939, спільно з Би. Войтеховим), повести «Чорні погони» (1961) про події Громадянської війни 1918—20 на півдні Росії. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.

 

  Соч.: Пекельна машина. Розповіді, М., 1965; От і до. Вибрані гумористичні розповіді, М., 1967.

 

  Літ.: Егоров Би., Весело, цікаво, смішно, «Жовтень», 1967 № 8.