Кювье (Cuvier) Жорж (23.8.1769, Монбельяр, Ельзас, — 13.5.1832, Париж), французький зоолог, один з реформаторів порівняльної анатомії, палеонтологиії систематики тварин, один з перших істориків природних наук, член (1795) і неодмінний секретар (1803) Паризької АН(Академія наук); член Французької академії (1818). Закінчив Каролінську академію в Штутгарті (1788). Займав ряд державних посад при Наполеоні I, а також в періоди Реставрації і Липневій монархії. З 1820 барон, з 1831 пер Франції. До. створив факультет природних наук в Паризькому університеті, організував ряд університетів і ліцеїв в містах Франції і приєднаних до неї італійських і голландських містах, ввів викладання природних наук в середній школі.
Виходячи з особливостей будови нервової системи, До. сформулював в 1812 вчення про 4 «гілки» («типах») організації тварин: «хребетні» «членисті», «м'якотілі» і «променисті», між якими, проте, не визнавав жодних зв'язків і переходів. В межах типа хребетних До. розрізняв 4 класи: ссавці, птиці, земноводні (разом з плазунами) і риби. Описав велике число викопних форм (палеотерій, анаплотерій, антракотерій і ін.) і виявив приналежність багато з них (іхтіозаврів, плезіозаврів, мегалозавров, ящерів, що літають, і ін.) до певних шарів земної кори; запропонував по викопних залишках організмів визначати вік геологічних шарів і навпаки. Грунтуючись на принципах «кореляції органів» і «функціональної кореляції», розробив метод реконструкції викопних форм по небагатьох фрагментах скелета, що збереглися. У своїх дослідженнях До. успішно використовував і розвивав порівняльно-анатомічний метод. Проте кореляціям До. додавав статичний характер, вважаючи їх свідоцтвом постійності органів, що у ряді випадків приводило До. до помилкових висновків. Відстоюючи релігію уявлення про створення і незмінність видів і відсутність перехідних форм між різними типами організації (див. Креационізм ) , До. для пояснення зміни фаун і флор, спостережуваних в послідовних геологічних пластах, висунув теорію катастроф (див. Катастроф теорія ) . Згідно цієї теорії, в результаті періодичності стихійних лих на значній частині земної кулі гинуло все живе, після чого його поверхня заселялася новими формами, що прийшли з ін. місць. До. повністю відкидав учення Ж. Ламарка про змінність живої природи і положення Е. Жоффруа Сент-Ілера про єдність організації тварин. Найбільш різко До. виступав проти цих поглядів у відомій дискусії з Е. Жоффруа Сент-Ілером в 1830 в Паризькій АН(Академія наук).
Величезний фактичний матеріал по порівняльній анатомії і палеонтології, зведений в «природну» систему, а також методи До. послужили базою для подальшого розвитку зоології і палеонтології. І хоча До. відкидав еволюційні представлення свого часу, зібраний їм фактичний матеріал послужив обгрунтуванню еволюції живої природи.
Соч.: Sur un nouveau rapprochement а etablir entre les classes qui composent le Regne animal, «Annales du museum d''histoire Naturelle», 1812, t. 19; Le regne animal distribue d''apres son organisation..., t. 1—4, P., 1817; Recherches sur les ossements fossiles des quadrupedes, t. 1—5, P., 1821—24; Histoire naturelle des poissons, t. 1—22, P., 1828—49 (совм. з A. Valenciennes); Leçons d''anatomie comparée, 2éd., t. 1—8, P., 1835—46; Histoire des sciences naturelles, depuis leur origine jusqu'' а nos jours chez tous les peuples connus, t. 1—5, P., 1841—45; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Міркування про перевороти на поверхні земної кулі, М. — Л., 1937.
Літ.: Гремяцкий М., Кювье Ж. (1769 — 1832). Нарис про життя і науковою діяльності, М., 1933; Амлінський І. Е., Жоффруа Сент-Ілер і його боротьба проти Кювье, М., 1955; Канаєв І. І., Нариси з історії порівняльної анатомії до Дарвіна, М. — Л., 1963, гл.(глав) 13; Coleman W., Georges Cuvier zoologist, Camb., 1964; Dujarric de la Riviere. Cuvier, sa vie, son oeuvre, P., 1969; Bicentenaire de la naissance de Georges Cuvier, Montbéliard, 1969.
