Купалов Петро Степанович [1(13) .10.1888, нині Вітебська область, — 17.3.1964, Ленінград], радянський фізіолог, академік АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1946), заслуженого на діяча науки РРФСР (1943). Закінчив Військово-медичну академію (1915). Учень І. П. Павлова . З 1925 працював в інституті експериментальної медицини АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР)(з 1937 зав. відділом), у 1931—52 зав. кафедрою нормальної фізіології 1-го Ленінградського медичного інституту. Основні праці по фізіології і патології вищій нервовій діяльності, функціональній кірковій мозаїці, системній діяльності кори великих півкуль. Розробив методику вивчення ситуаційних умовних рефлексів, сприяючу дослідженню механізмів довільних рухів. Голова Всесоюзного фізіологічного суспільства ім. І. П. Павлова при АН(Академія наук) СРСР (1959—64). Золота медаль ім. І. П. Павлова (1957). Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Літ.: П. С. Купалов (1888—1964), «Журнал вищої нервової діяльності», 1965, т. 15, ст 2, с. 195; Квасів Д. Р. і Федорова-грот А. До., Фізіологічна школа І. П. Павлова, Л., 1967, с. 150—52 (список робіт До.).
