Кронер Ріхард
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кронер Ріхард

Кронер (Kroner) Ріхард (р. 8.3.1884, Бреслау, нині Вроцлав, Польща), німецький філософ-ідеаліст, один з крупних представників неогегельянства . Професор у Фрейбурге (1919—24), в Дрездене (з 1924), Килі (1929—35). У 1938 емігрував до Англії, в 1941—52 професор юніоністськой теологічної семінарії в Нью-Йорку. Перший етап філософського розвитку До. протікав в руслі баденськой школи неокантіанства ; пошуки конкретного, «живого» вмісту філософії приводять До. до зближення з філософією життя і обумовлюють його перехід до неогегельянству («Від Канта до Гегелю», т. 1—2, 1921—24). Розробляючи в цей період (1920-і рр.) проблеми філософії культури, До. модернізує гегелівську філософію духу за допомогою ірраціонального поняття «душі», запозиченого з філософії життя. До. розрізняє 4 області культури: вітальну (техніка і економіка), раціональну (наука і політика), інтуїтивну (мистецтво і релігія) і рефлективну (історія і філософія). Після еміграції До. з Німеччини в його світогляді посилюються релігійно-містичні тенденції: він цілком віддає перевагу релігійній вірі перед розумом, одкровенню перед «умоглядом», протиставляючи Гегелю релігійно орієнтованих філософів Би. Паськаля і С. Кьеркегора .

загрузка...

  Соч.: Kant’s Weltanschauung, Tübingen, 1914; Die Selbstverwirklichung des Geistes, Tübingen, 1928; Kulturphilosophische Grundlegung der Politik, B., 1931; The primacy of faith, N. Y., 1943; Culture and faith, N. Y., 1951; Speculation and revelation in the history of plilosophy, v. 1—3, Phil., 1957—61.

  Літ.: Давидов Ю. Н., Критика іррационалістічеських основ гносеології неогегельянства, в сб.(збірка): Сучасний об'єктивний ідеалізм, М., 1963; Lukacs G., Die Zerstörung der Vernunft, B., 1955; Skinner J. E., Self and world. The religious philosophy of R. Kroner, Phil., 1962.

  Ю. Н. Давидов, Н. Ст Мотрошилова.