Косиор Іосиф Вікентьевіч [31.1(12.2) .1893 — 3.7.1937], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1908. Народився у Венгруве (нині в Польщі) в сім'ї робітника. Був робітником-металістом. Вів партійну роботу в Донбасі. Неодноразово піддавався репресіям. У 1912—17 був в засланні в губернії Енісейськой, де вів активну партійну роботу. На початку 1917 біг, працював в Московському обласному бюро РСДРП (б). Учасник підготовки і проведення Жовтневої революції в Москві; голова ВРК Замоськворецкого району, потім голови Замоськворецкого районної ради. Під час Громадянської війни 1918—20 комісар дивізії на Південному фронті, член РВС(Реввоєнрада) 13-ої і 9-ої армій, командувач 8-ою Трудовою армією. З 1923 голова тресту «Грознефть», з 1926 голова правління тресту «Югосталь». З 1927 заступник голови ВСНХ(Вища рада народного господарства) СРСР. У 1930 голова правління тресту «Востоксталь». З 1931 начальник Головного управління паливної промисловості, заступник наркома важкої промисловості СРСР. З 1933 уповноважений СНК(Рада Народних Комісарів) СССР по Далекосхідному краю. Делегат 14—15-го з'їздів партії. На 14-м-коді з'їзді обирався кандидатом в члени ЦК, на 15 — 17-м-код — член ЦК ВКП (б). Був членом ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. Нагороджений орденом Леніна і 2 ін. орденами.
