Косицкая Любов Павлівна (по мужові — Никуліна) [16(28) .8.1827, сіло Ждановка, поблизу Н. Новгорода, нині Гіркого, — 5(17) .9.1868, Москва], російська актриса. До 9 років була кріпосною. На сцені з 1843. Грала в Н. Новгороді, Ярославлі і ін. містах. Виступала в мелодрамах, водевілях, а також в операх (Агата — «Чарівний стрілець» Вебера і ін.). З 1847 в трупі Малого театру. Яскравий сценічний темперамент, щирість переживань зумовили успіх До. у ролях Луїзи («Підступність і любов» Шиллера), Марії («Материнське благословення...», переробка французької мелодрами) і ін. З найбільшою повнотою самобутнє, глибоко національне дарування До. розкрилося в п'єсах А. Н, Островського: Дуня («Не у свої сани не сідай»), Груша («Не так живи, як хочеться»). Вершина творчості До. — поетичний образ Катерини («Гроза» Островського, перший виконавець цієї ролі, 1859), пройнятий протестом проти пригноблення, насильства.
Літ.: Спогади М. Г. Васильевой (Соболевою 2-ою) про Л. П. Никуліной-Косицкой, в кн.: Театральний спадок, М., 1956; Кулікова До. Ф., Л. П. Никуліна-Косицкая, Л., 1970.
