Косма Індікоплов (Kosmás Indikopléustes) (6 ст), візантійський автор книги «Християнська топографія» (близько 547), що ознаменувала відхід європейської космології від досягнень античної системи Птолемея і зіграла велику роль в поширенні в середньовічній астрономії і географії схоластичних вистав, що відкидали ідею кулястості Землі. До. І. знаходився під впливом переконань несторіан. Населений світ він представляв у вигляді довгастого прямокутника, оточеного океаном і стінами з небесною твердю у формі подвійної арки; вище розташовував «царство небесне». Зміну дня і ночі До. І. пояснював рухом Сонця довкола конусоподібного піднесення в північній частині земної плоскості. Вигадування До. І. має значення також як єдине для цього часу європейське джерело, що містить відомості про порти і торгівлю країн, розташованих по берегах Аравійського моря (Цейлону, Індії, Ірану, Аравії Східної Африки), які До. І. відвідав як купець сам або описав за даними розпитів.
Соч.: Cosmas Indicopleustes Topographie chretienne, t. 1, P., 1968.
Літ.: Пігульовськая Н. Ст, Візантія на дорогах до Індії, М.— Л., 1951; Wolska W., La Topographie chretienne de Cosmas Indicopleustes. Theologie et science au Vl-e siecle. P., 1962.
