Картвелішвілі (партійний псевдонім — Лаврентьев) Лаврентій Іосифович [16(28) .4.1890 — 22.8.1938], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1910. Народився в селянській сім'ї в с. Іанеті, нині Грузинською РСР. У революційному русі з 1905. У 1911—14 вчився в Київському комерційному інституті. У 1915—16 вів партійну роботу в Саратові. У 1917—18 голова Київського міського райкому РСДРП (б). З липня 1918 член ЦК КП (б) В. З кінця 1918 по серпень 1919 член Одеського обласного і міського комітетів КП (б) В, член Одеського ревкома. У 1919 член РВС(Реввоєнрада) Південної групи 12-ої армії. У 1920 завідувач орготделом Одеського обкому і редактор газети «Комуніст». У 1921—23 секретар Київського губкома КП (б) В. У 1923—28 секретар ЦК КП (б) Грузії, 2-й секретар Закавказького крайкома партії, потім голова СНК(Рада Народних Комісарів) Грузії. У 1929—30 начальник політуправління Українського військового округу, потім 2-й секретар ЦК КП (б) В. У 1931—33 секретар Закавказького крайкома, потім секретар Западно-сибірського крайкома ВКП (б) і член Військової ради Особливої Далекосхідної армії. З січня по липень 1937 секретар Кримського обкому ВКП (б). Делегат 10—17-го з'їздів партії (окрім 12-го). На 16-м-коді з'їзді був вибраний кандидатом в члени ЦК.
