Кандидатський мінімум
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кандидатський мінімум

Кандидатський мінімум, кандидатські іспити, в СРСР задається аспірантами і претендентами вченої міри кандидата наук для отримання права на захист кандидатською дисертації .

  До. м. (у об'ємі, що встановлюється міністерством вищої і середньої спеціальної освіти СРСР) проводяться по діалектичному і історичному матеріалізму, одній з іноземних мов, спеціальній дисципліні, об'єм вимог по якій визначається відповідно до теми дисертації Кафедрою (відділом, лабораторією) вузу, науково-дослідної установи. При захисті дисертації по темі, не відповідній основній спеціальності, претендент додатково здає До. м. по загальній науковій дисципліні, в області якої спеціалізується. Підготовка до кандидатських іспитів передбачає самостійне вивчення аспірантом (претендентом) наукової літератури і проведення наукових досліджень. Для здачі До. м. і виконання робіт по дисертації аспірантам-заочникам надається додаткова відпустка із збереженням зарплати. Особи, що здали До. м., отримують посвідчення, яке дає право захищати дисертацію, поступати в аспірантуру без вступних іспитів, але не є документом про освіту. Терміни здачі До. м. і дії посвідчення не обмежені. Список вузів і науково-дослідних установ, що мають право приймати До. м., затверджується міністерством вищої і середньої спеціальної освіти СРСР. От До. м. звільняються особи, затверджені у вченому званні доцента. Вища атестаційна комісія у виняткових випадках звільняє частково або повністю від здача До. м. осіб (переважно працівників виробництва), що підготували дисертацію або що мають дозвіл захищати замість неї опубліковані роботи, винаходи і відкриття, зареєстровані в Комітеті у справах винаходів і відкриттів при Раді Міністрів СРСР, виконані як індивідуально, так і колективно, а також завершені роботи із створення нових машин, систем управління, приладів, споруд і технологічних процесів, виконані індивідуально і колективно.

  М. Н. Вовків, Ст Р. Панів.