Казвін, місто на З.-З.(північний захід) Ірану, біля південного підніжжя Ельбурса, до остане Тегерана. 92 тис. жителів (1971). Же.-д. станція. Вузол автодоріг. Торгівельний центр з.-х.(сільськогосподарський) району (зернові, виноградники, фісташка). Маслобойниє, борошномельні, текстильні і ін. підприємства. Крупний центр ковроделія.
До. відомий з часу Сасанідов . У середніх століття через До. проходілі торгівельні дороги з Ірану в Закавказзі. У 1220 після запеклого опору був захоплений монголами і зруйнований, але пізніше відновлений і був одним з культурних центрів Ірану. Найбільшого розквіту досяг в 16 в.; в 1548—1597/98 був столицею держави Сефевідов . Пізніше, особливо в 18 ст, поступово втратив значення. Після завоювання в 1722 До. афганцями в місті (грудень 1722 — січень 1723) сталося крупне антиафганське повстання, що привело до вигнання афганців з До.
Збереглися мечеті: Соборна (зал — 1106—14; портал — 17 ст), Хейдеріє (почало 12 ст) з декором з різьбленого стука.
Літ.: Hannibal A., Qazwin-capitale oubliée, Téhéran, 1956.
