Казвіні Мірза Мохаммед Абдольваххаб (30.3.1877, м. Казвін, — 27.5.1949, Тегеран), іранський літературознавець і текстологія. З 1903 по 1940 працював в Лондоні, Парижі і Берліні над персидськими і арабськими рукописами, співробітничав з видатними орієнталістамі Європи, опанував європейські методи критики тексту. Для До. характерні глибоке знання реалій і мови, скрупульозність, критичність. Підготував і видав тексти: «Диван Хафез-е-Ширазі» (разом з Т. Гані), «аль-Му''джам фе ма''айірі аш''арі''ль-Аджам» Шамси Кайса, «Лубаб уль-альбаб» Мохаммеда Ауфі, «Марзбан-наме» Сададдіна Варавіні, «Таріхе Джахангушай» Джувейні, «Чахар Магале» Низами Арузі, «Сиясат-наме» Нізам-аль-Мулька. До. — автор статей по історії персидської літератури.
Соч. і тексти, в збірці: Алламе-йе-Газвіні, Тегеран, 1949; Біст магале-йе-Газвіні, ч. 1—2, Тегеран, 1953—54.
