Кавендішськая лабораторія, фізична лабораторія при Кембріджському університеті (Великобританія). Заснована в 1871 на засоби герцога Девонширського, родича Р. Кавендіша, по імені якого вона була названа. Спочатку використовувалася лише як учбова база для підготовки фізиків-експериментаторів, пізніше (головним чином під керівництвом Дж. Дж. Томсона і Е. Резерфорда ) перетворилася на одну з провідних науково-дослідних лабораторій світу. Посаду керівника лабораторії обіймали Дж. До. Максвелл (1871—79), Дж. В. Релей (1879—84), Томсон (1884—1919). Резерфорд (1919—37), В. Л. Брег (1938—53), Н. Ф. Мотт (1954—71). А. Б. Піппард (з 1971). Науково-дослідну проблематику До. л. у різні періоди складали: електричний розряд в газах, ядерно-фізичні дослідження, кристалографія, рентгеноструктурний аналіз, молекулярна біологія, радіоастрономія. У ДО. л. відкриті електрон (1897), штучне розщеплювання ядра (1919), нейтрон (1932) запропонована модель структури дезоксирибонуклеїнової кислоти (1953), створені камера Вільсона (1912), масс-спектрограф (1913), лінійний прискорювач (1932) і ін. У ДО. л. працювали найбільші фізики — Резерфорд, Ч. Т. Р. Вільсон, Дж. С. Е. Таунсенд, О. В. Річардсон, М. Л. Е. Оліфант, Ф. В. Астон, П. М. С. Блекетт, Дж. Чедвік, Дж. Д . Кокрофт . Дж. Д. Бернал, П. Ланжевен, П. Л. Капіца, Ф. Крик, Дж. Уотсон і ін.
Літ.: Wood A., The Cavendish laboratory, Camb., 1946; Larsen E., The Cavendish laboratory, Nursery of genius, L., 1962; Thomson G. P., J. J. Thomson and the Cavendish laboratory in his day, L., 1964.
